Основні положення щодо рефлексивного управління поведінкою фахівців з маркетингу за допомогою інструментів штучного інтелекту

Автор
Відомості

Шуміло Яна Миколаївна

кандидат економічних наук, Інститут економіки промисловості

juicy.stilet@gmail.com

Обгрунтована актуальність управління поведінкою фахівців з маркетингу за допомогою інструментів штучного інтелекту. Представлена схема взаємодії економічних агентів в цифровому просторі, де автоматизовані системи штучного інтелекту використовує об’єкт управління - фахівець з маркетингу та штучний інтелект впливає на результат прийняття рішень фахівцем з марктетингу. Наведено приклади інструментів штучного інтелекту, які є елементами рефлексивного управління поведінкою фахівців з маркетингу. Наведено вигоди від використання інструментів штучного інтелекту в системі рефлексивного управління поведінкою фахівців з маркетингу на етапі створення маркетингової стратегії.

Для втілення результативної діяльності з просування товарів і послуг необхідним є створення ефективної маркетингової стратегії на основі проведеного аналізу ринку і поставлених цілей компанії. Беззаперечним трендом 2023 року є використання у роботі діджитал-фахівців інструментів штучного інтелекту (AI), в тому числі у роботі фахівців з маркетингу. Однією з головних причин актуальності використання AI є зростання обсягів даних, які збираються та обробляються в процесі маркетингових досліджень і кампаній. Використання інструментів AI дозволить значно покращує результативність дослідження, розробки та реалізації маркетингової стратегії [1, 2]. Раніше ефективність взаємодії економічних агентів зі штучним інтелектом в процесах прийняття управлінських рішень досліджували: Дж. Філіпс-Врен [3], М. Джарахі [4], Н. Фаст [5], С. Рейщ [6].

В сучасних умовах цифровізації усіх сфер людського життя, відповідно до розвитку Четвертої промислової революції, рекомендації отримані від штучного інтелекту є ефективним та дієвим інструментом непрямого (рефлексивного) впливу згідно теорії «підштовхування» Р. Талера [7]. Існує гіпотеза про можливість ефективного впливу на інформаційну структуру рефлексивними методами для того, щоб економічний агент, який є об’єктом управління, приймав рішення, які є метою суб’єкту управління, для отримання економічної вигоди в результаті прийняття «потрібних» рішень в соціально-економічних системах [8].

На етапі створення маркетингової стратегії керівник (суб’єкт управління) робить постановку завдання фахівцям з маркетингу (об’єкт управління), які можуть обробити дані за допомогою інструментів штучного інтелекту (AI) і отримати рекомендації, які вплинуть на формування маркетингової стратегії. Використання подібних інструментів збільшує результативність маркетингової стратегії і ймовірність досягнення поставлених керівництвом цілей, через вплив на механізм вибору фахівця з маркетингу через його інформованість відповідно до рис. 1.

Рис. 1: Взаємодія економічних агентів в цифровому просторі, де автоматизовані системи AI використовує об’єкт управління - фахівець з маркетингу та AI впливає на результат прийняття рішень ОУ [9]

До прикладів інструментів штучного інтелекту, які є елементами рефлексивного управління поведінкою фахівців з маркетингу, де автоматизовані системи AI використовує об’єкт управління - фахівець з маркетингу, а від AI залежить інформованість ОУ, та AI впливає на результат прийняття рішень ОУ, можна віднести: платформа Unmetric Analyze Xia від Unmetric зі штучним інтелектом Xia, платформи NetBase Quid, Pathmatics, Crayon Market IQ, Albert, Uberflip і Content Camel, GumGum, Terminus, Emarsys, Socialbakers, SaaS платформи Optimove, Evolv, Cortex, мобільний додаток Sens.ai [1].

Можливими вигодами від рефлексивного управління поведінкою фахівців з маркетингу з використанням інструментів штучного інтелекту можуть бути наступними:

Перспективним напрямком дослідження є побудова та апробація рефлексивних моделей процесу прийняття рішень економічними агентами з використанням отриманих результатів діагностики їх поведінки за допомогою інструментів штучного інтелекту (щодо прогнозування поведінки економічних агентів у цифровому просторі до та після управління).

Література

  1. Шуміло Я. М. Інструменти штучного інтелекту для управління поведінкою економічних агентів в маркетинговій діяльності. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2022. №15. С 60-68. DOI: 10.26565/2310-9513-2022-15-07.
  2. Шуміло Я. М. Можливості і переваги використання інструментів штучного інтелекту у цифровій маркетинговій діяльності. Комерціалізація інновацій: захист інтелектуального капіталу, маркетинг та інновації: монографія. за ред. к.е.н., доц. Сагер Л.Ю., к.е.н., доц. Сигиди Л.О. Суми: Сумський державний університет, 2022. С. 141-150. ISBN 978-966-657-906-8.
  3. Phillips-Wren G., Jain L. Artificial intelligence for decision making. International Conference on Knowledge-Based and Intelligent Information and Engineering Systems. Springer, Berlin, Heidelberg, 2006. pp. 531-536.
  4. Jarrahi M. H. Artificial intelligence and the future of work: Human-AI symbiosis in organizational decision making. Business horizons. 2018. №. 4. pp. 577-586.
  5. Fast N. J., Schroeder J. Power and decision making: new directions for research in the age of artificial intelligence. Current opinion in psychology. 2020. Т. 33. pp. 172-176.
  6. Raisch S., Krakowski S. Artificial intelligence and management: The automation–augmentation paradox. Academy of Management Review. 2021. №. 1. pp. 192-210.
  7. Thaler R. H., Sunstein C. R. Nudge: Improving decisions about health, wealth, and happiness. Penguin, 2009. 306 p.
  8. Матвійчук А. В. Штучний інтелект в економіці: нейронні мережі, нечітка логіка: Монографія. К.: КНЕУ, 2011.– 439 с.
  9. Турлакова С. С. Концептуальні положення управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі з використанням інструментів штучного інтелекту. Економіка та підприємництво. 2022. №49. С. 40–54. DOI:10.33111/EE.2022.49.TurlakovaS.