Особливості інформатизації інклюзивного освітнього середовища України
На базі проведеного аналізу особливостей створення системи інклюзивної освіти, визначено перспективи розвитку програмних засобів закладів вищої освіти, якими можуть користуватися люди з вадами зору.
У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти,задоволення особливих освітніх потреб усіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.
Необхідними умовами формування інклюзивного середовища в закладах вищої освіти є подолання соціальних та психологічних бар’єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар’єрного фізичного простору.
Багато людей з інвалідністю обмежені у спілкуванні, доступі до об’єктів інфраструктури, ізольовані від суспільства. Невирішеність цієї проблеми породжує ряд серйозних соціально-економічних наслідків. Серед них: дестимуляція трудової і соціальної активності людей з інвалідністю; вимушена самоізоляція; обмежений доступ до інформації; соціальна роз’єднаність людей з інвалідністю і без тощо. Так, в Україні, за неофіційними даними, налічується від 100 до 300 тисяч людей з порушеннями зору, з них понад 10 тисяч це діти. Але за умови правильного супроводу здобувача вищої освіти і гарного технічного оснащення спосіб життя таких людей з інвалідністю може відповідати загальноприйнятим стандартам.
Практично всі спеціалізовані програми для незрячих та слабозорих користувачів комп’ютерівподіляються на наступні функціональні групи:синтезатор мовлення;програми для збільшення вмісту екрана;програми зміни колірних схем, що дозволяють змінити схему на більш контрастну із заданими параметрами;програми, що забезпечують роботу операційної системи і додатків з брайлівськими клавіатурами, дисплеями і принтерами; програми оптичного розпізнавання текстів. Крім того, багато програмних продуктів для людей з порушеннями зору мають комплекс функцій, об’єднуючих в собі як технології синтезу мови, так і екранного збільшення або підтримки шрифту Брайля.
У довгостроковій перспективі навчання сприйняття мовного виводу виявиться більш продуктивним для людей з порушеннями зору, ніж намагання читати текст, нахилившись близько до екрана комп’ютера або смартфона. Це свідчить про те, що інновації відкривають нові можливості для інклюзивної освіти, а самевпровадження у навчальний процес різних цифрових інструментів, якіможуть допомогти в комунікації, вимові, координації та розпізнаванні об’єктів здобувачам вищої освіти з вадамизору.
Серед таких цифрових засобів можна виділити:
- «FacingEmotions». Програма перетворює сім ключових емоцій, виявлених на людському обличчі, на сім унікальних звуків. Це дає змогу незрячим і слабозорим отримувати багатший досвід та розуміння під час спілкування з іншими. У інтерфейсі програми використовують чорний і жовтий кольори, що створюють найвищий контраст. Таку комбінацію також рекомендують в інструкціях щодо доступності. Жовтий – останній колір, видимий людям із порушеннями зору;
- «BeMyEyes». Людина з порушеннями зору може звернутися до зрячого волонтера за допомогою відео-дзвінка. Додаток створює глобальну спільноту сліпих і слабозорих людей та зрячих волонтерів;
- мобільний застосунок«Lookout» від компанії Google для незрячих, який ідентифікує об’єкти за допомогою камери. Одна з функцій «Lookout» – сканування документа:з фотографії документа програма зможе прочитати текст, який міститься в ньому, і відтворити його за допомогою голосового синтезу або дозволити користувачеві збільшити його;
- україномовний синтезатор «Анатоль» для Windows і Android. Ініціаторами проєкту стала група харків’ян – членів громадської організації інвалідів «Соціально-реабілітаційний центр незрячих»;
- «Розмовлялька» це також мовний синтезатор. Його відрізняє від інших подібних програм повна підтримка укранської мови;
- завдяки синтезу мовлення Google у додатках можна озвучувати текст з екрану.Наприклад систему можуть використовувати: GooglePlay Книги;TalkBack і додатки для спеціальних можливостей для надання голосових підказок;інші додатки у Play Маркет.
- програма«NonVisualDesktop Access» (NVDA) дає змогу стежити за подіями на екрані, при роботі з основними програмами Windows, використовуючи синтезатор мови. Програма озвучуєвсе, що розташоване чи відбувається на робочому столі (у всіх додатках) у разі наведення курсору миші;
- закладам вищої освіти доцільно звернути увагу на можливість реалізації додатків для пошуку шляху за допомогою покрокових вказівок для здобувачів вищої освіти із вадами зору. Наприклад, додаток «Lazarillo» це рішення для пошуку шляху, а також картографічне рішення для організацій і компаній. Крім того, компанія Appleу у 2021 році представила радіомітки «AirTags». Вони інтегруються з сервісом «FindMy», за допомогою якого можна знайти радіомітки або предмет з ними. При цьому пристрій використовує звук, вібрації та візуальний зворотний зв’язок, щоб вказувати шлях до речей. Незрячі або слабозорі користувачі можуть прослуховувати інструкції для пошуку, скориставшись інструментом доступності VoiceOver від Apple. Є можливість вибрати ім’я для кожної мітки, принаймні, для того щоб знати якому предмету вона відповідає. Якщо речі знаходяться далеко від користувача, для того щоб знайти її, Apple використовує мережу FindMy, яка налічує до мільярда пристроїв. Система має змінні ідентифікатори сигналу Bluetooth, що запобігають небажаному відстеженню місцезнаходження.
Значущою проблемою освіти є відсутність україномовних додатків для людей з порушеннями зору. З початком 2000-х років програмного забезпечення з українською мовою ставало дедалі більше: з’явився перший читач екрана, перекладений українською з’явилися нові синтезатори з підтримкою української мови. Проблема з українською мовою для незрячих людей стоїть особливо гостро, оскільки люди з вадами зору можуть сприймати мову лише на слух і різні синтезатори можуть вимовляти англійські слова по-різному.
Таким чином, одним із напрямів щодо підвищення ефективності та якості навчального процесу в умовах спеціальної та інклюзивної освіти є впровадження методик, що базуються на основі використання цифрової техніки, зокрема використання комп’ютера і його складових та створення різнопрофільних корекційних та навчальних програм. Вивчаючи досвід фахівців з методики використання комп’ютерних технологій, можна стверджувати, що роль комп’ютерної технології у навчально-виховному процесі надає викладачу низки переваг, зокрема: можливість вийти за межі традиційних методів навчання; додаткова мотивація навчальної діяльності, особливо у випадках, коли інші засоби безсилі тощо.