Трансформації соціального капіталу територіальних громад України в умовах війни

Автор
Відомості

Дяконенко О. І.

к.е.н., с.н.с. ІДСД ім. М. В. Птухи НАН України

oksana.dyakonenko@gmail.com

Досліджено трансформації соціального капіталу територіальних громад як засобу консолідації населення в умовах дестабілізуючого тиску війни та ризиків зниження регулюючих спроможностей державного управління. Проаналізовано основні тенденції розвитку соціального капіталу та обґрунтовано, що соціальний капітал зростатиме переважно в межах громади і в меншій мірі – за її межами, що обумовлено потребою мешканців ідентифікувати себе з громадою та її цінностями в умовах загрози життю.

Активна фаза російсько-української війни актуалізувала необхідність дослідження трансформації соціального капіталу територіальних громад країни. Вітчизняні та зарубіжні науковці неодноразово акцентували увагу на проблематиці трансформації соціального капіталу під впливом воєн чи громадських конфліктів, зокрема Гілліган М. Дж., Паскуале Б. Дж. та Самі К. досліджували соціальну згуртованість населення в умовах громадянської війни в Непалі, Беллоуз Дж. та Мігель Е. – вплив війни на активність громадянської позиції мешканців Сьєрра-Леоне, Дурлауф С. – залежність між кількістю родичів та друзів, що живуть в одній палестинській громаді, та ймовірністю працевлаштування особи у воєнний та повоєнний періоди; Хоканссон П. та Шьохольм Ф. – вплив громадянської війни в Боснії і Герцеговині на довіру населення; російські дослідники Гур’єв С. і Мельников Н. – вплив інтенсивності російсько-української війни на зростання соціального капіталу у регіонах Російської Федерації.

Трансформація та нарощування потенціалу соціального капіталу у територіальних громадах України характеризуються зрушеннями у просоціальній поведінці мешканців та соціальній структурі громадянського суспільства, що має прояв у зменшенні кількості соціальних конфліктів та соціальної напруги, зростанні довіри і допомоги, в тому числі Збройним силам України, активній помочі постраждалим мешканцям при евакуації чи у випадку руйнації житла, наданні засобів життєзабезпечення (продукти харчування, засоби обігріву, медикаменти тощо), запобіганні випадків мародерства.

В умовах війни серед мешканців територіальної громади зростає взаємодовіра та взаємодопомога, які мають прояв переважно в межах соціального капіталу громади і, в меншій мірі – за межами соціального капіталу громади. На думку психологів, підґрунтям цим процесам є нейропептид окситоцин – хімічна речовина, яка виробляється людиною в умовах загрози смерті і змушує особу ідентифікувати себе зі своєю громадою і цінностями громади. Наявність цієї закономірності відмічено і вченими Гіллігана М.Дж., Паскуале Б.Дж. та Самі К., які дослідили соціальну згуртованість в умовах війни в Непалі і стверджують, що мешканці одного населеного пункту демонструють більший внутрішньогруповий соціальний капітал і менший – позагруповий [1]. То ж терор армії РФ на території громад України, катування і вбивство людей, руйнування житлових та інфраструктурних об’єктів лише посилюють прагнення громадян до прояву солідарності, співпереживання та взаємодопомоги. За результатами опитування, організованого Factum Group Ukraine, індекс відчуття згуртованості серед українців у березні 2022 року перевищував показник аналогічного періоду попереднього року в 2,4 рази [2].

В повоєнний період сплеск соціального капіталу та високої вмотивованості населення дає підстави очікувати на активну участь мешканців у громадському житті територіальної громади (участь в діяльності громади, членство у громадських об’єднаннях, політичних партіях, голосування на виборах тощо), а відповідно – на швидке повоєнне відновлення економіки та інфраструктурних об’єктів територіальних громад. Активну громадянську позицію проявлятимуть особи, що зазнали насильства, психологічних чи фізичних травмувань від війни. Саме ця категорія населення характеризуватиметься вищим рівнем соціального капіталу та проявлятиме активнішу громадянську позицію і турботу про співгромадян. В Україні переважно особи з вищим соціальним капіталом ставали об’єктами насильства та переслідувань з боку російської армії – це управлінська ланка громад, підприємці, активні громадські діячі, волонтери, воїни ЗСУ, відомі діячі сфери культури, освіти та спорту.

У розрізі громад трансформація соціального капіталу проявиться: на окупованих територіях – зниженням соціального капіталу за рахунок міграції населення в безпечніші регіони, трансформацією громадянського суспільства, зростанням значимості неофіційних зв’язків та соціальної мережі; в громадах «близького тилу» серед мешканців можливі прояви тривожних станів, зниження рівня задоволеності життям, зростання дезадаптації й екстернальності під впливом тривалих психологічних стресів та економічних негараздів; в громадах «глибокого тилу» трансформація соціального капіталу відбуватиметься під впливом процесів міграції кваліфікованих мешканців з високим рівнем соціального капіталу та низької спроможності місцевої влади використати соціальний капітал ВПО та потенціалу релокації бізнесу на користь громади.

Література

  1. Gilligan M. J., Pasquale B. J., and Samii C. Civil war and social cohesion: Lab-in-the-field evidence from Nepal. American Journal of Political Science, 58 (3) : 604–619, 2014. doi: 10.1111/ajps.12067. URL:http://dx.doi.org/10.1111/ajps.12067 (дата звернення: 25.02.2023).
  2. Самопочуття українців. URL: https://youkraina.com.ua (дата звернення: 10.02.2023).