Діагностика компетентностей навчальних курсів за допомогою метода попарних порівнянь Терстоуна

Автори
Відомості

Нечволода Людмила Володимирівна

к.т.н., доцент, Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ

lylyne4v@gmail.com

Крикуненко Катерина Миколаївна

Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ

ladybabenko87@ukr.net

Макаров Станіслав Ігорович

cтудент, Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ

makarov.stas.2018@gmail.com

В роботі проводиться аналіз моделі для оцінювання окремих курсів підвищення кваліфікації, а також для загальної оцінки якості засвоєння матеріалів слухачами курсів. Розглянуто модель шкалування Терcтоуна, визначено можливість застосування метод парного порівняння як для оцінки курсів, так і для оцінки студентів цих курсів.

Центр IT-рішень – є базовим елементом для підвищення кваліфікації людей різних професій, що пов’язані з використанням комп’ютерної техніки. Основою роботи таких центрів виступає організація та проведення різноманітних курсів, спрямованих на закріплення сформованих професійних компетенції або/та отримання нових, більш сучасних навичок.

Запропонована модель може бути застосована як для оцінювання окремих курсів з окремих напрямів, так і для загальної оцінки якості засвоєння матеріалів. Подана модель поділяється на кілька базових етапів одним з яких є етап складання матриць попарних порівнянь [1].

Для забезпечення більш достовірного діагностування виникає необхідність у використанні матриці попарних порівнянь Терстоуна, яка дає змогу експертам-аналітикам (в даному випадку – викладачам) попарно ітеративно порівнювати важливість кожної компетентності відповідно до комп’ютерного курсу, а надалі оцінювати вагомість кожної компетентності [1].

Розглянемо модель шкалування Терcтоуна. Суть її полягає в наступних етапах.

  1. Дану безліч об’єктів можна впорядкувати в континуум за будь-яким із параметрів, який може бути стимулом, причому цей параметр не обов’язково має фізичний захід. Позначимо ряд стимулів як \(1... i...n\) [2].
  2. Кожен стимул теоретично викликає у суб’єкта лише один, свій процес розрізнення (позначимо його літерою S). Процеси розрізнення становлять психологічний континуум, або континуум розрізнення (\(D_1...D_i...D_n\)). Проте внаслідок миттєвих флуктуацій організму цей стимул може викликати не тільки свій процес розрізнення, але й якісь сусідні. Тому, якщо той самий стимул пред’являти багато разів, то психологічному континуумі відповідатиме деякий розподіл процесів розрізнення. У цьому передбачається, що форма розподілу нормальна [2].
  3. Як значення i-го стимулу психологічної шкали приймається середнє (\(S_i\)) розподілу процесів розрізнення, а дисперсія розподілу сприймається як дисперсія розрізнення (\(s_i\)) [2].
  4. Пред’явлення одночасно пари стимулів викликає два процеси розрізнення \(d_i\) та \(d_j\). Різниця \((d_j - d_i)\) називається різницею. При великому числі пред’явлень двох стимулів розрізняючі різниці також формують свій нормальний розподіл психологічного континуума. Тому середній розподіл різниць розрізнення \((d_j - d_i)\) дорівнюватиме різниці середніх розподілів самих процесів розрізнення – \((S_j - S_i)\), а дисперсія розподілу різниць різниці дорівнює

\[ s(d_j - d_i) =[(s_j^2+ s_i-2r_ij s_i s_j)]^{1/2} \tag{1}\]

де \(s_i\) та \(s_j\) – дисперсії процесів розрізнення i-го та j-го стимулів, відповідно, а \(r_{ij}\) – є кореляція між миттєвими значеннями процесів розрізнення стимулів i та j [2].

Середній розподіл дорівнює різниці шкальних величин двох стимулів – \((S_j – S_i)\). Цю різницю можна знайти з таблиці областей під одиничною нормальною кривою, знаючи пропорцію суджень стимул j більше, ніж стимул i від загальної кількості суджень по даній парі стимулів (тобто зробивши стандартне перетворення «p і z»).

В одиницях дисперсії \(s(d_j – d_i)\) це можна записати так:

\[ S_j - S_i = z_ji s〖(d〗_i-d_j) \tag{2}\]

де \(z_{ji}\) – позначає потрібну відмінність.

Підставляючи цей вираз у Формула 1, отримаємо:

\[ S_j-S_i = z_ji (s_j^2 + s_i-2r_ij s_i s_j)^(1/2) \tag{3}\]

Таким чином, метод парного порівняння може застосовуватися як для оцінки курсів, так і для оцінки студентів цих курсів. Викладачам цей метод дозволить швидко приймати узгоджені рішення. Звичайно, метод парних порівнянь не дозволить спрогнозувати, як працюватиме курс, для цього потрібно буде використовувати інші точніші інструменти оцінки.

Література

  1. Метод діагностики компетентностей персоналу в умовах полівекторного розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://economics.net.ua/files/archive/2016/No1/167.pdf Thurstone L. L. A law of comparative judgment / L. L. Thurstone. // «Psychol. Rev.». – 1927. – v. 34. – P. 273–286.