Гендерне питання у контексті глобального економічного розвитку
Зростання будь-якої економіки сьогодні відбувається переважно внаслідок технологічного прогресу, digital transformation, збільшення обсягів робочої сили та інвестування частини національного доходу як у фізичний, так і у людський капітал. Вважаємо, що подолання розриву між економічною участю жінок та чоловіків стимулює підприємництво, а фінансування гендерної рівності доцільно розглядати як інноваційну інвестицію, яка, завдяки сприятливому впливу на економічний розвиток, генеруватиме потоки майбутніх доходів. Маємо констатувати, що у багатьох країнах світу жінки грають другорядну роль у сприянні економічному зростанню через невмотивованість або нездатність виступати активними учасниками ринку праці. Це обумовлено культурно-релігійними особливостями суспільства, нерівністю у розмірі заробітної плати між працівниками жіночої та чоловічої статі та пріоритезацією більшістю жінок стереотипу належного виконання повсякденної домашньої роботи та ролі дружини та матері підвищенню кваліфікаційних здібностей та кар’єрному зростанню. Отже, наявність гендерного розриву у суспільстві слід ототожнювати із втратами значної частини економічного потенціалу.
Економічні системи окремих країн характеризуються різним рівнем вразливості до гендерної нерівності у суспільстві. Задля з’ясування місця України у контексті гостроти гендерного питання і, відповідно, раціональності національної гендерної політики, було проведено багатовимірне та міжнаціональне порівняння стану справ у суспільстві України й інших країн. Застосовано метод кластерного аналізу, який дозволив згрупувати країни світу відповідно до ступеня вразливості їх економік до проблеми нерівності між чоловічою та жіночою статями. Як детермінанти вразливості було обрано дев’ять факторних ознак: коефіцієнт бідності на рівні 6,85 доларів США на день, коефіцієнт народжуваності, гендерний розрив у рівні грамотності, у рівні безробіття, у рівні освіченості робочої сили, в офіційному працевлаштуванні, у тривалості життя та навчання у школі, у валовому національному доході на душу населення. Відповідні значення було розраховано на основі даних Світового банку для 151 країни світу. Задля скорочення простору факторних ознак без значної втрати інформації та уникнення корельованості між змінними, попередньо було застосовано метод головних компонентів, який дозволив перейти від дев’яти факторів – до трьох. Групування країн світу у 5 кластерів реалізовано за допомогою методу k-середніх у статистичному пакеті STATISTICA 10.
Приємно, що Україна, як і більшість Європейських країн, деякі держави-члени Співдружності націй, розвинені країни Азії та Південної Америки, Сполучені Штати (всього 72 країни) утворюють кластер, що характеризуються найнижчим ступенем вразливості економічних систем до нерівності між обома статями.
Політика, спрямована на зниження втрат економіки повинна базуватися на факті існування залежності ступеня гендерної нерівності у країні від певних соціально-економічних факторів та регіональних особливостей. Автори сформували ряд потенційних гіпотез, які підлягають або прийняттю, або відхиленню: індекс розвитку гендерної рівності залежить від територіальної приналежності країни та рівня її економічного розвитку, пов’язаний з рівнем безробіття, з рівнем освіти та науковими перспективами країни. Кожній з гіпотез було призначено опосередковану залежну змінну з певним відставанням, довжина якого визначена Ставицьким А. та ін. [1] за допомогою інформаційних критеріїв AIC та SIC.
За допомогою регресійного аналізу було визначено вагомість відповідних предикторів у поясненні міжнаціональної варіації глобального індексу гендерного розриву (залежна змінна), чисельне значення якого для кожної країни щорічно публікується у доповіді про глобальний гендерний розрив [2]. Висновки щодо наведених вище гіпотез наведено у Табл. 1.
| Гіпотеза | Висновок | |||
|---|---|---|---|---|
| Індекс розвитку гендерної рівності залежить від територіальної приналежності країни | Частково приймається | |||
| Індекс розвитку гендерної рівності залежить від рівня економічного розвитку країни | Приймається | |||
| Індекс розвитку гендерної рівності пов’язаний з рівнем безробіття в країні | Відхиляється | |||
| Держава може впливати на рівень гендерної рівності, підвищуючи рівень освіти в країні | Приймається | |||
| Рівень наукових досліджень у країні дозволяє збільшити індекс гендерної рівності за рахунок залучення до діяльності більшої кількості науковців | Відхиляється |
Результати аналізу доводять, що географічне розташування не є визначальним чинником, а наявний гендерний розрив у суспільстві країн Південної Азії і, особливо, Близького Сходу та Північної Африки пояснюється територіально-культурно-релігійними особливостями регіону. Виявлено, що значима залежність гендерного становища від економічного розвитку простежується для всіх об’єктів вибірки. Крім того, було доведено, що у держави є можливість позитивно впливати на гендерний розрив, підвищуючи освітній рівень у суспільстві. Всі інші твердження було спростовано, оскільки відповідні змінні не є статистично значимими. Водночас слід зазначити, що соціальна та економічна нерівність між обома статями змінюється не миттєво, а лише з певним відставанням (лагом). Важливість таких висновків пояснюється виникненням на основі результатів аналізу передумов для зменшення економічних втрат будь-якої держави шляхом розробки вдалої гендерної політики.
Література
- Stavytskyy, A., Kharlamova, G., Giedraitis, V., Cheberyako, O., & Nikytenko, D. (2020). Gender question: Econometric answer. Economics and Sociology, 13(4), 241-255. doi:10.14254/2071-789X.2020/13-4/15
- Global Gender Gap Report 2022 [Електронний ресурс] : World Economic Forum, 2022. – Режим доступу: https://www.weforum.org/reports/global-gender-gap-report-2022