Моделі оцінки та аналізу ЗЕД регіону

Автори
Відомості

Пілько А.Д.

к.е.н., доцент кафедри економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

andriy.pilko@pnu.edu.ua

Хоробчук О.І.

аспірант, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

oleh.khorobchuk.22@pnu.edu.ua

Наголошено на значимості активації зусиль щодо підвищення ефективності використання експортного потенціалу регіону в процесі формування нової моделі економічного та соціального розвитку України. Розглянуто приклади застосування можливостей економіко-математичного моделювання в процесі проведення оцінювання та аналізу зовнішньоекономічної складової розвитку регіону.

Однією зі сфер економіки країни, яка продовжує відігравати важливу роль у формуванні іміджу держави на міжнародній арені і на яку повинні ставитися пріоритети розвитку є зовнішньоекономічна діяльність країни в цілому і кожного регіону зокрема. Забезпечення зростання показників експорту товарів і послуг з одночасним формуванням позитивного сальдо торговельного та платіжного балансу є важливим інструментом збільшення ВНП та виходу економіки на траєкторію сталого розвитку. Задля успішної зовнішньоекономічної діяльності, прорахунку ризиків, планування доходів і витрат з урахуванням наявних ресурсних, логістичних та інвестиційних можливостей, а також експортного та імпортного потенціалу регіону важливим є процес моделювання відповідних чинників, котрі формують зовнішньоекономічну складову економічного та соціального розвитку регіону та потенційно можуть забезпечити оптимізацію використання можливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням цілей сталого розвитку регіональної соціально-економічної системи. Яким чином можна адекватно оцінити та проаналізувати зовнішньоекономічну складову розвитку регіону? За якими напрямами проводити аналіз? Які види економіко-математичних моделей доцільно використовувати? Над цими питаннями працюють науковці багатьох країн і України зокрема.

В праці [1] запропоновано та реалізовано підхід до проведення оцінювання ефективності експорту з урахуванням наявної статистичної бази, а також підхід до проведення оцінювання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності регіону на основі використання зваженої евклідової відстані. Подальший розвиток обраного напряму досліджень з використанням відповідного економіко-математичного інструментарію дозволить якісно по-новому підійти до вирішення задачі підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного потенціалу регіону. В дослідженні [2] розглянуто позитивний досвід застосування можливостей регресійного та кореляційного аналізу в процесі формування залежностей при оцінюванні взаємозв’язків зовнішньоекономічної діяльності України. Такий підхід дозволив сформувати концептуальну модель оцінювання та аналізу ефективності зовнішньо-економічної діяльності на макро- і мезорівнях. Модель передбачає використання уточненого понятійного апарату, в якому визначені критерії (коефіцієнт віддачі зовнішньоекономічної діяльності та непрямий коефіцієнт зовнішньоекономічної безпеки) і сфери виникнення ефектів (економічне зростання; виробництво; фінанси; положення на ринку праці; рівень життя населення; наукові дослідження та інновації; інфраструктура; екологія). Також автор [2] пропонує використовувати орієнтовний перелік індикаторів оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності, алгоритм їх розрахунку і аналізу. В своїй роботі Савицька О.І. [3] для досягнення зазначеної мети пропонує проводити оцінку впливу соціальноекономічних показників на зовнішньоторговельний оборот. Для цього використовує векторну авторегресійну модель. Визначення чинників, що перешкоджають розвитку експортного потенціалу та знижують конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку дозволило систематизувати підходи до проведення аналізу експортного потенціалу, серед яких пріоритетними є системний, процесний та ситуаційний. За результатами проведення аналізу літературних джерел автор [4] обгрунтовує використання багатокритеріальної оцінки та експертних методів аналізу в процесі визначення експортного потенціалу. Автор Zhao’an Han у своїй праці [5] використав метод опорних векторних нейронних мереж для прогнозування та аналізу експорту зовнішньої торгівлі Китаю, а також метод аналізу головних компонент та регресійний аналіз для аналізу рівня внеску різних факторів впливу на показники експорту.

Вивчення та критичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду розробки моделей оцінювання та аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіону, в тому числі потенціалу розвитку зовнішньоекономічної діяльності є однозначно корисним в процесі формування відповідних моделей для регіонів України в умовах воєнного стану та фактичного скорочення більше аніж на третину потенціалу розвитку вітчизняної економіки за показниками системи національних рахунків. Однак необхідно розуміти, що еволюція структури зовнішньоторгівельного обороту національної економіки довоєнного часу вже не буде відбуватися в звичному руслі. Окупація частини суверенної території держави, масштабні руйнування інфраструктури а також безповоротна втрата цілісних майнових комплексів бюджетоутворюючих експортоорієнтованих підприємств внаслідок їх фізичного руйнування на фоні замінування територій та потреб економіки воєнного часу призведуть до відчутної зміни структури експорту та імпорту в загальнонаціональному вимірі та в регіональному розрізі. Відчутним стимулом розвитку експортоорієнтованих видів діяльності та підвищення ефективності використання експортного потенціалу регіональних економічних систем перш за все в тилових регіонах є і надалі буде режим скасування протекціоністських бар’єрів з боку країн-торговельних партнерів, перш за все країн ЄС на українську продукцію.

Всі перелічені чинники розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону, а також нові умови та тенденції розвитку експортного та імпортного потенціалу регіонів України вимагають широкого використання як традиційних, так і розробки нових підходів до постановки та розв’язку задачі формування експортного потенціалу регіональних економічних систем та оптимізації його використання з урахуванням цілей безпеки розвитку таких систем та національної економіки.

Література

  1. Пілько А.Д., Лесів І.Б. “Моделювання процесу оцінювання та аналізу експортного потенціалу регіону” Проблеми економіки 1 (2020): с.325-331. http://hdl.handle.net/123456789/6049
  2. Задорожня, Т.М., Параниця, Н.В., and Шостак А.С. “Економіко-математичні моделі оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності”. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. Випуск 2 (25) 2020. С. 430 – 435. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.25-63
  3. Савицька, О.І. «Оцінка залежності зовнішньоторговельного обороту регіону від соціально-економічних факторів». Фінансово-економічне та обліково-аналітичне забезпечення підприємницької діяльності : збірник тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції, Черкаси, 20-21 квітня 2016 р. – Черкаси: Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2016. – 388с., с.149-151. https://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/1360/document.pdf#page=149
  4. Петряєва, З.Ф., and Г.А. Іващенко. “Методичне забезпечення оцінки експортного потенціалу підприємства.” (2020). http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/23789
  5. Han, Zhao’an, et al. “Research on nonlinear forecast and influencing factors of foreign trade export based on support vector neural network.” Neural Computing and Applications (2022): 1-12. https://doi.org/10.1007/s00521-021-05900-3