Розробка універсальної системи створення та поширення освітнього контенту ЗВО в умовах воєнного стану

Автори
Відомості

Кузовкін Денис Дмитрович

студент (бакалавр), Харківській національний економічний університет імені Семена Кузнеця

denys.kuzovkin@hneu.net

Заборна Дар’я Дмитрівна

студент (бакалавр), Харківській національний економічний університет імені Семена Кузнеця

daria.zaborna@hneu.net

В рамках трансформації освітнього процесу в умовах воєнного стану основною формою передачі інформації остаточно стала мережа Інтернет. В цих умовах дистанційне навчання є найважливішим інструментом забезпечення навчального та екзаменаційного процесів, а впровадження контентно-орієнтованих текстових редакторів є ключовим засобом впливу на успішність та продуктивність навчання студентів

В умовах воєнного стану мережа Інтернет остаточно стала основною формою передачі інформації. Тепер дистанційне навчання є найважливішим інструментом для забезпечення навчального та екзаменаційного процесів. Впровадження редакторів контенту є ключовим засобом впливу на успішність та продуктивність навчання студентів.

Дослідження трансформації освітнього процесу в онлайн-середовище та аналіз дистанційного навчання як платформи цифрової освіти вимагає міждисциплінарний досвід, що будується на комплексних схемах дослідження.

Криза спонукає до отримання розуміння проблеми цифрового розриву. Урядові установи докладають зусилля, щоб усунути технологічні бар’єри. Так, Міністерство освіти та науки (МОН) України впровадило інструменти для дистанційного навчання: відеоконференції, віртуальні класи, закриті чати, можливість зберігати та ділитися матеріалам і систематизація навчальних матеріалів. WEB-платформа «Всеукраїнська школа онлайн» надає методичну підтримку вчителям, а електронні журнали відстежують успішність учнів.

Створюється нова концепція електронного навчання як для студентів, так і для викладачів. Зміни форми навчання спонукають до інновацій у сфері освіти. Криза змушує приділити увагу ефективному застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Стає важливим моніторинг успішності у порівнянні з традиційною формою навчання.

Диджиталізація — процес зацифровування інформації. Це дозволяє обробити великі дані та прискорити роботу. Цифровий світ замінює звичні засоби комунікації на соціальні мережі та електронну пошту. Перехід до онлайн-режиму є найважливішою трансформацією століття, бо він оптимізує процеси та підвищує ефективність дій.

Головним критерієм змін стає підтримка ефективності прийнятих рішень. Цифровізація має надавати адаптованість навчальних матеріалів до запитів аудиторії. Динамізм пізнавальної діяльності посуває звичайне накопичення застарілих знань та звертає увагу на критерій швидкості вивчення освітньої програми. Ентузіазм студентів, який виражений в інтересі до навчання та платформи взаємодії, необхідний для ефективного проходження навчальної дисципліни. Можливість зберігати навчальні матеріали в одному місці та доступ у реальному часі дає змогу концентруватися не на форматі інформації, а на самих знаннях. Освітній контент має бути міждисциплінарним, бо жорсткі кордони різних сфер людської діяльності стираються.

Дистанційна система, впроваджена закладами освіти, надає можливість учням з будь-якої точки світу спілкуватися з викладачами у реальному часі або переглядати записані заняття. LMS використовується для проведення курсів, їх організації та зберігання в одному місці. Актуальність контенту посідає головне місце, тому LMS-платформа дозволяє швидко його оновити. В умовах вимушеної мобільності студент може переглядати матеріали для навчання будь-де на будь-якому пристрої.

Така система управління навчанням спрямована покращити рівень успішності. Крім результатів учнів, важливими є мотивація та залученість до освітнього процесу. Інструментами для утримання інтересу під час навчання є інтерактивність та використання ігрових практик (гейміфікація). LMS впливає і на запам’ятовування: учні можуть переглянути презентацію пройденої теми, зупинити відео для створення нотаток та пройти додатковий тест. Важливим є і відстеження поточної успішності та генерування звітів для наочності статистики показників ефективності. На відміну від традиційного навчання, LMS дотримується універсальності та враховує індивідуальні особливості студентів: можливість вчитися у своєму ритми, повернутися до вивченого матеріалу та затриматися на незрозумілій темі. За даними впровадження системи управління навчанням зменшує час на засвоєння та проходження навчального матеріалу від 25 до 60 ‎%.

Прикладом LMS є система Moodle. На платформі можна створити повноцінні програми навчання, але вона потребує навичок WEB-розробки для адміністрування та просунутого використання викладачами. Можлива інтеграція Zoom, WordPress та інших сервісів для підтримки якості освіти. Moodle дозволяє працювати з усім колом сучасних стандартів та форматів електронного навчання: текст, відео, аудіо, зображення та презентації. Опитування студентів та зворотний зв’язок покращують успішність, а 38 форматів звітів нададуть наочне представлення даних та їх аналіз.

Під час створення методичних вказівок, підручника, наукової публікації, електронного курсу та іншої інформації, що стосується освітнього процесу, автор витрачає багато часу на візуальне оформлення та ігнорує смислове наповнення. Більшість програмних інструментів для такої роботи мають концепцію, яка має назву What You See Is What You Get (WYSIWYG). Переклад з англійської «що бачите, те й отримаєте». Така концепція надає інтерфейс користувача з інструментами візуального оформлення зовнішнього вигляду документа, який одразу виглядяє як вихідний файл. Це призводить до застосування різних програмних інструментів для створення візуальних версій одного й того ж самого контенту.

На заміну WYSIWYG приходить What You See Is What You Mean (WYSIWYM). Переклад з англійської «що бачите, те й маєте на увазі». Концепція WYSIWYM з’явилася раніше за WYSIWYG, проте спочатку вимагала складнішої тегової розмітки, як, наприклад HTML. Але згодом, зі спрощенням та поширенням мов розмітки, WYSIWYM-підхід стає основою концепції уніфікованої розробки освітнього контенту. Він передбачає наявність логічної структури документа та відокремлення змісту від зовнішнього вигляду. Це досягається завдяки використанню шаблонів та стилів оформлення до вихідного змісту документа. Таким чином, отримуємо незалежність змісту від форми.

«Кузня контенту» — це мультиплатформний онлайн-редактор документів, який заснований на Markdown та має уніфікований стиль створення документів на основі WYSIWYM. Платформа підтримує спільний режим перегляду та редагування. Таким чином, можна створювати документи з іншими людьми, використовуючи персональний комп’ютер, планшет та смартфон. За допомогою «Кузні контенту» можна створити структурований текст, презентації, інтегрувати контент із зовнішніх ресурсів та вбудувати такий файл у сайт.

Скріншоти із головної сторінки сайту на зображеннях Рис. 1 та Рис. 2:

Рис. 1: Головна сторінка сайту. Частина 1

Рис. 2: Головна сторінка сайту. Частина 2