Класифікація країн світу за рівнем корупції, діджиталізації та ВВП на душу населення
Корупція, хабарництво – це явища, які перешкоджають прогресу як у світовій, так і національній економіці. Це одна з головних проблем сучасності, за оцінками Міжнародного валютного фонду, хабарництво коштує світовій економіці приблизно 1,5-2,0 трлн доларів щорічно, або 2,0% світового ВВП. Корупція є однією з найбільших перешкод для економічного зростання та розвитку. Вона руйнує ринки та перешкоджає якісним соціально-економічним змінам. Тому з макроекономічного погляду корупція призводить до економічних диспропорцій в економіці різних країн. Конвенція ООН проти корупції свідчить, що вона підриває не лише демократичні інститути, а й норми моралі та справедливість, а також шкодить сталому розвитку. Соціальна нерівність, політична нестабільність, зменшення продуктивності праці породжуються в корумпованих суспільствах, що також несе негативний вплив на економічне зростання.
У сучасному світі цифровізація відіграє все більш вагому роль у розвитку економіки та соціальних процесів. Цифрові технології впливають на всі сфери життя людей, в тому числі на бізнес-процеси та державне управління. Однією з головних переваг цифрової трансформації є можливість забезпечення більшої прозорості та відкритості процесів, що, у свою чергу, може зменшити рівень корупції в країні.
Взаємозв’язок між показниками економічного та цифрового розвитку, а також рівня корупції було розглянуто в роботах таких науковців, як О.І. Овчинніков, І.В. Матвєєнко, Д.В. Меняйло, Д. Алаа, О. Місько, Н. Крамар, Р. Коулдуелл та інші. Вони довели, що використання цифрових технологій може зменшити можливості для корупції, оскільки воно забезпечує більшу прозорість та відкритість в урядових процесах.
Метою даної роботи була розробка моделі класифікації країн світу за рівнем цифрового, економічного розвитку і рівня корупції та розпізнавання класу, до якого входять окремі країни (в рамках даної роботи було обрано Туреччину та Нову Зеландію), використовувалися показники за 2021 рік: індекс сприйняття корупції (Х1), I-DESI (індекс цифрової економіки і суспільства) індекс (Х3) та ВВП на душу населення (дол. США) (Х2), як показник, який відображає економічний розвиток країн. Та були виділені два класи: А – процвітаючі країни; В – країни, що потребують вдосконалення.
За результатами дискримінантного аналізу можна зробити висновок, що найбільш значущою змінною для дискримінації є змінна, що характеризує I-DESI індекс. За лямбдою Уілкса (0,1659) якість дискримінації хороша та за критерієм Фішера модель адекватна. Результати віднесення країн до класів зображені на рисунку 1.
За розпізнаванням нових країн, Нова Зеландія та Туреччина, з наступними значеннями показників (табл.1), належать до класу А та класу В відповідно.
| Країни | CPI | ВВП на душу населення | I-DESI index | Клас |
|---|---|---|---|---|
| Нова Зеландія | 71 | 48781,00 | 54 | А |
| Туреччина | 38 | 9586,61 | 45 | В |
За результатами побудови моделі дискримінантного аналізу можна зробити наступні висновки. Країни, що відносяться до класу А мають високий індекс сприйняття корупції, що означає низький рівень корупції в державному секторі, в той же час мають високий показник рівня цифровізації суспільства та економіки. Клас В характеризується поганими значеннями обох показників та низьким значенням ВВП на душу населення.
Література
- Корупція: теоретико-методологічні засади дослідження / монографія, керівник авт. кол. доц. І.О. Ревак. Львів: Львівський ДУВС, 2011. 220 с
- Карчева Т.Г., Огородня Д.В., Опенько В.А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір.2017. № 3(27).
- Data Bank https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=2&series=NY.GDP.PCAP.CD&country=DEU#
- Corruption Perceptions Index https://www.transparency.org/en/cpi/2012
- The Digital Economy and Society Index (DESI). URL:https://ec.europa.eu/digital-single-market/desi
- Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_c16
- Vectors of Digital Transformation. OECD Digital Economy Papers. № 273. OECD Publishing. 2019. URL:https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en