Маркетингова оцінка розвитку ринку оффлайн освіти в Україні
У роботі розглянуто порівняння онлайн та оффлайн освіти в Україні методом PEST – аналізу, який допомагає визначити ключові тенденції ринку та є підґрунтям для майбутнього аналізу можливостей та загроз. Цю аналітику можна використовувати при створенні маркетингової та комунікаційних стратегій освітніх програм.
Аналіз PEST допомагає розуміти взаємодію зовнішніх факторів та внутрішніх ресурсів компанії, а також може бути корисним для стратегічного планування та прийняття рішень. [1]
PEST аналіз – це інструмент, що дозволяє проаналізувати політичне, економічне, соціальне та технологічне оточення будь-якої сфери діяльності. Отже, розглянемо PEST-фактори для сфери оффлайн освіти в Україні:
- Політичні фактори: Україна має стабільну владу та уряд, що сприяє збільшенню інвестицій в освіту; Україна знаходиться у процесі європейської інтеграції, що може сприяти збільшенню фінансування освітніх програм; Уряд прагне підвищити рівень освіти в країні, що може призвести до введення нових законів та норм, які можуть вплинути на роботу освітніх закладів.
- Економічні фактори: Україна знаходиться у процесі економічного спаду, що може сприяти зменшення бюджету для освіти; Криза в економіці може призвести до скорочення бюджету на освіту та зниження фінансування освітніх закладів.
- Соціальні фактори: В Україні наявна висока кількість випускників шкіл, які прагнуть отримати вищу освіту; Зменшення кількості народжень та збільшення кількості старших людей може призвести до скорочення кількості учнів та студентів; Специфіка української ментальності може вплинути на попит на освітні послуги та методи їх навчання.
- Технологічні фактори: Зростання використання цифрових технологій: з поширенням Інтернету та зростанням доступності смартфонів та комп’ютерів, багато українців звертаються до онлайн-ресурсів для отримання освіти. Збільшення попиту на електронні засоби навчання: зростає кількість навчальних платформ, де можна отримати освіту онлайн. Однак, оффлайн освітні установи також можуть використовувати цифрові технології для поліпшення своєї освітньої програми та забезпечення конкурентоспроможності.
Розвиток системи дистанційного навчання: у зв’язку з пандемією COVID-19 та воєнними діями, багато навчальних закладів переходять на дистанційну форму навчання. Це може призвести до зменшення попиту на оффлайн-освітні послуги, але також може створити можливості для розвитку оффлайн освіти через впровадження гібридної форми навчання. Впровадження нових технологій в навчальний процес: з появою нових технологій, таких як віртуальна реальність та інші інноваційні інструменти, можливості для поліпшення якості навчання в оффлайн-освітніх закладах можуть збільшитися.
Як висновок, ринок оффлайн освіти в Україні має потенціал для розвитку, особливо в контексті змін, які відбулися у світі внаслідок пандемії COVID-19. З одного боку, введення карантинних обмежень сприяло збільшенню попиту на онлайн-навчання, але з іншого боку, багато людей виявили, що для них ефективнішим способом навчання є оффлайн формат.
Наразі ринок оффлайн освіти в Україні є достатньо розвиненим і на ньому присутні різноманітні навчальні заклади, від підготовчих курсів до вищих навчальних закладів. Також в Україні досить популярним є навчання за кордоном, в тому числі і оффлайн форматі. Однак, на жаль, розвиток ринку оффлайн освіти може бути ускладнений економічними труднощами в країні та конкуренцією з боку онлайн-курсів та онлайн-навчання. Також важливо забезпечити належні умови для навчання, які можуть включати належні приміщення, обладнання, кадровий потенціал тощо. Загалом, ринок оффлайн освіти в Україні має потенціал для розвитку, але його успіх залежатиме від багатьох факторів, включаючи економічну стабільність, реформування освіти, конкуренцію з онлайн-навчанням та інші.
Література
- Волівач А. П. Визначення факторів ризиків у відповідності до моделі СУЯ ВНЗ за вимогами ДСТУ ISO 9001:2015 / А. П. Волівач, Г. І. Хімічева // Інноваційні технології в науці та освіті. Європейський досвід : міжнар.конф., 21-24 листоп. 2017 р., м. Відень. – Т. 1. – С. 48-57.