Аналітичний інструментарій ідентифікації рівнів економічної безпеки підприємств
Найбільш актуальним питанням для формування системи управління фінансово-економічною безпекою є його інформаційно-аналітичне забезпечення. Серед його складових виділяють економіко-статистичні методи для прогнозування можливих загроз та моделювання їх наслідків; методи ідентифікації та оцінювання рівнів економічної безпеки підприємств; техніки аналізу небезпечних зон фінансово-економічного стану підприємства та оцінки ризиків.
Результати та обговорення. Сучасні дослідження оперують різними визначеннями та кількісними вимірами рівнів економічної безпеки підприємств [1, 2, 3]. Такими виступають:«підтримуючий» або «мінімальний» - характеризується нестійкістю стану економічної безпеки, коли підприємство перебуває на межі втрати економічної безпеки. Такий рівень виступає «гальмом розвитку, так як при затягуванні періоду перебування економічної безпеки на межі втрати прибутку не виключений стан занепаду або регресу». Вважається, що розвиток при такому рівні є ускладненим;«низький», «дуже низький» - умови ресурсної підтримки дозволяють зберегти займану ринкову позицію в поточному періоді. Розвиток гальмується через нестачу ресурсів, застарілість активів [1,2]; «достатній», «середній», «необхідний» - темпи відтворення капіталу носить нормативний характер, обсяг ресурсної підтримки дозволяє зберегти ринкову позицію в поточному періоді та середньострокові й перспективі, а також закласти фундамент конкурентних переваг. Процеси розвитку є стабільними, є всі ознаки прогресу. Рівень економічної безпеки виступає гарантією стійкості розвитку [3]; «високий», «дуже високий» - ресурсна підтримка економічної безпеки здійснюється з урахуванням практично всіх вимог ринку, що дозволяє підприємству мати значні конкурентні переваги й стати лідером ринку. Рівень економічної безпеки виступає гарантією стійкого розвитку, коли підприємство може знизити темпи розвитку без втрат конкурентних переваг.
Так, для підприємств, що працюють в умовах конкуренції, дослідники Г. Козаченко, В. Пономарьов, О. Ляшенко [2] пропонують використовувати кількісну оцінку для кожного рівня економічної безпеки підприємства з врахуванням дотримання узгодженості між «глобальним інтересом підприємства – ринковою позицією» . Визначені характеристики та кількісні значення рівнів економічної безпеки підприємств в умовах конкуренції розподіляються на: підтримуючий рівень (до 0,05), що ідентифікується нестійкістю стану економічної безпеки, коли підприємство при незначному зниженні прибутку здатне його втратити; мінімальний рівень економічної безпеки (від 0,06 до 0,10), коли підприємство спроможне підтримувати його в найближчі 1-2 роки; дуже низький рівень (від 0,11 до 0,19) відповідає таким умовам економічної безпеки, коли за рахунок інвестиційної підтримки підприємство зберігає ринкову позицію в поточному періоді, однак є загроза її втрати на найближчу перспективу; низький (від 0,20 до 0,29) рівень економічної безпеки дозволяє зберегти ринкову позицію в поточному періоді на найближчу перспективу (один-два роки); середній рівень економічної безпеки (від 0,30 до 0,49) дозволяє зберегти ринкову позицію в поточному періоді та в середній перспективі ( на два-чотири роки), закласти фундамент формування конкурентних переваг; високий рівень економічної безпеки (від 0,50 до 0,69) створюється з врахуванням основних вимог ринку, що дозволяє зберегти стратегічні позиції підприємства на ринку, мати суттєві конкурентні переваги; дуже високий (більш за 0,70) досягається за рахунок відповідності всіх вимог ринку, що дозволяє підприємству мати значні конкурентні переваги стратегічного характеру та стати лідером ринку/галузі.
Слід додати, що для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер та захищена заходами протекціонізму зі сторони держави від впливу чинників світової конкуренції, рівні економічної безпеки відрізняються. Такими рівнями слід вважати: підтримуючий, необхідний та достатній. Рівні економічної безпеки для підприємства-монополіста дослідники [1] пропонують вимірювати за коефіцієнтом мінімальної ефективності капітальних вкладень та надають їх характеристику з позиції розширеного відтворення капіталу: для підтримуючого (коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладень нижчий ніж прийнятий в галузі) темпи відтворення капіталу підприємства є недостатніми. Економічна безпека підприємства має нестійкий характер, так як його ринкові позиції забезпечуються переважно заходами протекціонізму з боку держави; для необхідного (коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладень дорівнює прийнятому в галузі) темпи відтворення капіталу підприємства відповідають нормативному рівню, що забезпечує підтримку необхідної кількості засобів виробництва на необхідному якісному рівні за рахунок підвищення організаційно-технічного рівня виробництва; для достатнього (коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладень вищий за прийнятий в галузі) темпи відтворення капіталу підприємства перевищують нормативний рівень, що дозволяє забезпечити зростання організаційно-технічного рівня виробництва.
Порівняльний аналіз моделей отриманих рівнів фінансово-економічної безпеки досліджуваних промислових підприємств Харківського регіону за період 2017-2021 р.р. показав [3, 4], що вагомими факторами виявилися: маневреність та ефективність використання основного капіталу; доходність власного капіталу; ефективність виробництва; техніко-технологічна інноваційність; стан основних засобів; інформаційна забезпеченість; стан матеріально-виробничих запасів; навчання та розвиток персоналу.
Висновки. Аналіз структури зазначених факторів свідчить про умови недостатньої фінансової підтримки для забезпечення високого рівня ефективності відтворювальних процесів на вітчизняних підприємствах, поступового зростання технічного рівня їх виробничих процесів, створення економічного фундаменту для формування конкурентних переваг їх продукції та збереження стійких позицій на ринку. Крім того, в умовах прискорення процесів цифровізації бізнес-процесів, значно зросла проблема щодо забезпеченості всіх вітчизняних підприємств висококваліфікованими кадровими ресурсами. Тому для отримання більш повного та достовірного висновку необхідно провести більш детальне обстеження взаємозв’язку між бізнес-процесами підприємств.
Література
- Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення : монографія / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко К. : Лібра, 2003. 280 с.
- Ляшенко О. М. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства: монографія / О. М. Ляшенко – Луганськ : вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. 400 с.
- Отенко І. П., Комарков Д. В., Шкребень Р. П. Стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Проблеми Економіки. 2018. № 2. С. 235–241.
- Шкребень Р. П. Аналіз економічної безпеки інноваційного розвитку підприємств. Економіка, управління, фінанси: національні особливості та світові тенденції: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 16 січні, 2021 р.). К.: ГО Київський економічний науковий центр», 2021. С. 95–98.