Моніторинг продовольчої безпеки країни

Автор
Відомості

Пархоменко Наталія Олександрівна

д.е.н., доц., професор кафедри міжнародних економічних відносин Харківський економічний університет імені Семена Кузнеця

parkhomenko.na28@gmail.com

Забезпечення продовольством населення визначає потенціал соціально-економічного розвитку країни. Рівень продовольчої безпеки є показником, який визначає рівня життя населення країни чи регіону.

Моніторинг продовольчої безпеки країни можна здійснювати на основі Глобального індексу продовольчої безпеки, який розраховується на основі 34 індикаторів та на основі моделі оцінки доступності продовольства, яку запропоновано Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO).

Модель оцінки доступності продовольства FAO ґрунтується на аналізі та оцінці динаміки показників, що характеризують продовольчу безпеку [1]. За допомогою моделі можна оцінити якість життя населення та виявити загрози недостатнього рівня самозабезпечення, проблеми голоду і недоїдання. В процесі моніторингу доступності продовольства за моделлю FAO оцінюється наявність, доступність, стабільність і використання продовольчих ресурсів [4-6]. Показники наявності продовольства характеризують забезпеченість раціону харчування, а саме калорійність, рівень споживання тих чи інших продуктів, середню вартість виробництва продуктів харчування. Показники доступності продовольства оцінюють рівень доступності продовольства для населення, а саме ВВП на одну людину, логістична інфраструктура тощо. Показниками стабільності продовольчої безпеки є економічна та політична безпека держави, її продовольча незалежність від інших країн, а саме динаміка цін на продовольчі товари, динаміка виробництва та реалізації продуктів харчування на душу населення, питома вага імпорту продовольчих товарів тощо. Показниками використання продовольства є доступність до джерел води високої якості, достатність споживання населенням необхідних вітамінів та мікроелементів.

Моніторинг продовольчої безпеки за допомогою Глобального індексу продовольчої безпеки дозволяє виявити сильні та слабкі сторони забезпеченості продовольством та порівняти між собою різні країни щодо наявності та доступності продовольчих ресурсів [2]. Моніторинг продовольчої безпеки за методологією Глобального індексу продовольчої безпеки здійснюється на основі аналізу показників економічної доступності, наявності і достатності, якості та безпеки, збереженості природних ресурсів і стійкості [4-6]. Таким чином, показниками моніторингу продовольчої безпеки за цією методологією є рівень доходів населення, динаміка цін на продукти харчування, рівень соціальної забезпеченості населення, рівень запасів продовольства, продовольчі ризики, наявність інновацій в сільському господарстві, рівень розвитку логістичної інфраструктури, імпортозалежність від продуктів харчування, якість продуктів харчування тощо.

Таким чином, у 2022 році за Глобальним індексом продовольчої безпеки Україна мала 71 позицію серед 113 оцінювальних країн. Низьким був показник сталості та адаптивності продовольчої безпеки України, за яким Україні посіла 94 позицію із 113, здобувши 43,5 бали із 100. Щодо доступності продуктів харчування, Україна отримала 93 позицію, а також найгірше місце серед країн Європи. Стосовно якості та безпечності їжі, Україна здобула 52 позицію в рейтингу, отримавши 71,3 бала зі 100, тобто українські продукти харчування є безпечними [3]. Однак погіршення економічної ситуації в країні призвело до того, що знизився рівень доходів, багато людей втратили постійних заробіток, раціон українця не характеризується різноманітністю. Тобто, дефіциту продуктів харчування в Україні немає, але рівень споживання через падіння купівельної спроможності, зменшення розмірів заробітної плати, зростання цін знижується, до того ж зменшується споживання м’яса, молока, риби та інших важливих для харчування продуктів, які містять необхідні для організму людини вітаміни та мікроелементи, що впливає на тривалість життя населення, здоров’я, працездатність, зростання хвороб. Тобто при досить високому обсязі виробництва продуктів харчування, значному земельному потенціалі та самодостатності власного виробництва, держава не гарантує населенню споживання життєво важливих харчових продуктів на належному рівні.

Отже, постійний моніторинг продовольчої безпеки країни дозволяє виявити сильні та слабкі сторони щодо забезпечення населення продовольством з метою підтримки необхідного рівня продовольчого самозабезпечення, державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, контролю за імпортом продуктів харчування.

Література

  1. FAO. Global Food Security Index. URL: https://foodsecurityindex.eiu.com/Country/Details#Ukraine.
  2. Global Food Security Index. The Economist’s Intelligence Unit. URL: https://foodsecurityindex.eiu.com/.
  3. Global Food Security Index 2022 https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/
  4. Бабич М.М. Критерії та індикатори продовольчої безпеки на глобальному рівні. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 10. С. 56-59.
  5. Гринишин В. Є. Методологічні основи дослідження продовольчої безпеки країни. Економiка та держава. 2020. № 2. С. 141–146.
  6. Залізнюк В. Оцінка індикаторів продовольчої безпеки України. Інвестиції: практика та досвід. 2019. №. 2. С. 128—133.
  7. Мариненко Н., Артеменко Л. Рівень продовольчої безпеки Україні: методи оцінки та сучасний стан. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/35275/2/NFEPSEV_2021_Marynenko_N-The_level_of_food_safety_52-63.pdf