Дослідження впливу інструментів штучного інтелекту на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами
В тезисах коротко описано дослідження основних складових впливу штучного інтелекту в управлінні поведінкою людськими ресурсами. Розглянуто існуючі методи впливу на об’єкти управління та визначено ефективним використання методу рефлексивного управління щодо результату прийняття рішень економічними агентами у цифровому просторі. Розглянуто рефлексивний метод управління людськими ресурсами на основі штучного інтелекту який спричиняє позитивний вплив на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами.
Ключові слова: штучний інтелект, інструменти штучного інтелекту, прийняття рішень, людські ресурси, методи впливу, рефлексивне управління.
Актуальність теми штучного інтелекту набирає ще більших обертів в наукових колах, оскільки технологія продовжує свій розвиток і стає все більш доступною для широкої аудиторії користувачів. Можливості штучного інтелекту використовується для автоматизації завдань, вирішення складних задач і розробки нових продуктів [1]. Дійсно, останні роки системи і методи штучного інтелекту (ШІ) стрімко розвиваються завдяки прогресу в обчислювальній потужності та алгоритмах.
Згідно з вибірковим опитуванням 7502 підприємств у всьому світі, проведеним компанією Morning Consult на замовлення IBM, світова частка підприємств, які впровадили штучний інтелект, наразі становить 35% [2].
Наразі штучний інтелект використовується для широкого спектру програм, включаючи робототехніку, автономні транспортні засоби, обробку природної мови, розпізнавання зображень, розпізнавання мови, розпізнавання обличь і машинне навчання. Однак, як перед користувачами методів та систем ШІ та науковцями стоїть задача дослідження впливу цих інструментів та виявлення результату їх дії.
Якщо мова йде про управління чи вплив, то мається на увазі, що є об’єкт управління та суб’єкт управління, тобто вплив одного на іншого. Об’єктом управління є особа, якою керують, а суб’єктом управління є особа або група, яка здійснює управління. Іншими словами, об’єкт управління – це те, чим керують, а суб’єкт управління – це те, хто або що здійснює управління.
В досліджені впливу інструментів штучного інтелекту на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами мається на увазі як інструменти штучного інтелекту (суб’єкти управління) впливають на користувачів (об’єктів управління).
В роботі [3] було показано декілька сценаріїв впливу об’єктів та суб’єктів управління та побудована інформаційна схема суб’єктів та об’єктів економічних відносин у цифровому просторі. Більшість розглянутих інструментів це комерційні інструменти – тобто ціль таких інструментів, це поступове затягування клієнтів та продаж особистих послуг з подальшим отриманням вигоди.
Сам процес впливу вибудовується через непрямі механізми, щоб об’єкт управління не помітив, або якщо помітив, то не був ображений методами які були застосовані проти нього. Такі непрямі механізми можуть включати в себе різноманітні підхоплення підконтрольної інформації, використання аналізу даних та використання прогностичних моделей, що дозволяють прогнозувати поведінку об’єкта управління.
В контексті управління поведінкою людськими ресурсами для забезпечення досягнення певного результату прийняття рішень економічними агентами у цифровому просторі можна визначити, що процес управління – це забезпечення максимальної ефективності використання ресурсів задля досягнення стратегічних цілей підприємства.
Перший і найбільш нераціональний метод управління це – метод покарання.
Другий схожий на нього метод – вплив закону або правил, під час постановки завдання об’єкту управління відбувається посилання на якісь обов’язкові умови (законодавство, інструкції, трудовий розпорядок та ін).
Третій метод прикладу - це посилання на авторитетні джерела, власний досвід суб’єкта управління або досвід інших людей.
Четвертий метод це - критика - вплив через мотивуючу критику дій співробітника, але не самого співробітника.
Наступний п’ятий метод – це залучення, сенс методу в тому, щоб сам об’єкт управління сам взяв участь у розробці або ухваленні того рішення, яке йому доведеться потім виконувати.
Шостий – метод винагороди - вплив через обіцянку тієї чи іншої винагороди. Це те, що ще називають стимулюванням.
Сьомий метод навіювання - психологічний вплив за допомогою введення об’єкту управління в стан повної несвідомості.
І останній найбільш чесний, це метод переконання - сенс переконання в тому, щоб співробітник усвідомив важливість або необхідність розв’язання того чи іншого завдання або виконання дій певним способом. У процесі переконання теж можуть використовуватися спеціальні технології.
Однак всі ці методи недосконалі та мають багато недоліків, які чи мають негативний вплив на об’єкт управління, чи неможливі в застосуванні при управлінні поведінкою людськими ресурсами у цифровому просторі.
Однак поведінкова технологія передбачає ще один метод управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі – це метод рефлексивного управління.
Сутність рефлексивного управління в контексті впливу інструментів штучного інтелекту на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами полягає у тому, що метод рефлексивного управління дозволяє використовувати непрямий вплив на об’єкт управління для забезпечення такого результату прийняття рішень економічними агентами який є цільовим/вигідним/бажаним для суб’єкта управління.
Згідно концепції [6] було визначено основні рефлексивні характеристики агентів управління, які впливають на процес прийняття рішень в процесі взаємодій у цифровому просторі і визначають застосування керуючих впливів суб’єктом управління, а саме: інтенціональна спрямованість, компетентність, інформованість та інтенсивність взаємодії з цифровим простором.
Таким чином, запропонований в [7] рефлексивний метод управління передбачає інформаційний вплив інструментів штучного інтелекту на об’єкт управління з подальшою оцінкою цього впливу безпосередньо на об’єкт управління, на результат прийняття рішень економічними агентами, тобто на весь процес управління поведінкою людськими ресурсами.
Отже, інформаційний вплив є невід’ємною складовою рефлексивного управління [8,9], оскільки цей підхід передбачає постійну перевірку дій суб’єкту управління на якість взаємодії з об’єктом управління, що дозволяє в цілому підвищити якість управління економічними агентами.
Якість взаємодії з користувачем може бути важливою для тих користувачів, які не мають достатньої кількості знань про те, як працює система. Якщо система може допомогти користувачам зрозуміти рекомендації та пояснити їх значення, то це може сприяти збільшенню рівня довіри до системи та рекомендацій, які вона генерує на основі зібраних даних.
Висновки: Дослідження впливу інструментів штучного інтелекту на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами показало, що існує безліч методів комунікації, взаємовідносин та впливу суб’єкту управління на об’єкт управління. Однак більшість цих методів є неприйнятними в контексті управління людськими ресурсами, бо ці методи управління є маніпулятивними, що може образити об’єкт управління чи вплинути на процес управління в цілому.
Розглянутий рефлексивний метод управління людськими ресурсами на основі штучного інтелекту є максимально безпечним, для побудови ефективної взаємодії (впливу), тобто спричиняє позитивний вплив на результат прийняття рішень економічних агентів у цифровому просторі в управлінні поведінкою людськими ресурсами.
Література
- Штучний інтелект в Україні: в яких галузях планують застосовувати ШІ. Слово і Діло. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/05/06/infografika/suspilstvo/shtuchnyj-intelekt-ukrayini-yakyx-haluzyax-planuyut-zastosovuvaty-shi (Дата звернення 24.03.2023)
- Lin I., Taipei, Hwang A. AI adoption rising, says IBM survey. URL: https://www.digitimes.com/news/a20220706PD203.html (Дата звернення 24.03.2023)
- Lohvinenko B. Генезис поняття штучного інтелекту в контексті управління поведінкою економічних агентів. XVII Міжнародна науковопрактична конференція. «Multidisciplinary academic notes. Theory, methodology and practice», 03-06 травня 2022 р., Токіо, Японія С. 233-235.
- Івахненко А.Г., Юрачковський Ю.П. Моделювання складних систем за експериментальними даними. - М.: Радіо і зв’язок, 1987. - 120 с.
- Глушков, В.М. О некоторых задачах вычислительной техники и связанных с ними задачах математики. В кн.: В.М. Глушков. Избр. труды. Т.1. – К.: Наукова думка, 1990. 262 с
- Таран В.М Навчання мережі Байєса при моделюванні зсувних процесів Південного берега Криму . Штучний інтелект. 2008. № 3. С. 600-609.
- Матвійчук А.В. Штучний інтелект в економіці: нейронні мережі, нечітка логіка: Монографія. К:КНЕУ, 2011, 439 с.
- Логвиненко Б. І. Дослідження методів управління поведінкою економічних агентів на підприємствах з використанням інструментів штучного інтелекту. Економіка промисловості. 2022. No 5 (97). С. 81-92. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.078