Підтримка явища як ключова метрика рефлексивного управління
Розглянуті основні поняття теорії рефлексивного управління: вплив, сприйняття та поведінка. На основі триступеневої моделі рефлексивного управління, доповненої петлею зворотнього зв’язку, продемонстровано механізм практичного застосування і обґрунтовано ключове значення поняття підтримки. Запропоновано спосіб обчислення декларативної підтримки складного явища й розглянуто приклад.
Рефлексивне управління є відомою методологією, що застосовується в економічному, політичному, мілітарному та суспільному менеджменті. Теорія рефлексивного управління активно розвивалась на радянському та пост-радянському просторі, а також в західних науково-аналітичних колах. Об’єктом управління може виступати як індивід, так і соціальна група або соціально-економічна система. Таким чином, середовищем рефлексивного управління є складна адаптивна система (САС), в якій агенти нелінійно взаємодіють між собою. Практичне застосування методології пов’язано з моделюванням того, як об’єкт управління сприймає саму САС та суб’єкта управління.
Сутність рефлексивного управління можна описати як здійснення актів впливу на сприйняття об’єкта з метою формування його поведінки. Три ключові поняття це «вплив», «сприйняття» та «поведінка». Вплив є, в загальному випадку, інформаційною взаємодією суб’єкта з об’єктом управління. Сприйняття визначається низкою факторів (етична система, психологічний портрет, довго- та короткострокові цілі, час на прийняття рішення, упередженість та ін.), але, зрештою, зводиться до оцінки або підтримки об’єктом різних стратегій своєї поведінки. Поведінка виступає практичною реалізацією стратегій, яким об’єкт надав перевагу в певних умовах.
Для практичного застосування теорії рефлексивного управління зручно використовувати триступеневу модель, доповнену петлею зворотнього зв’язку [1]: Моделювання сприйняття ситуації об’єктом: як очима об’єкта виглядає ситуація? Визначення цілей об’єкта та того, якими вони мають бути для досягнення суб’єктом мети управління: які стратегії поведінки розглядає об’єкт та які він має реалізувати для досягнення суб’єктом своєї мети?
Формування суб’єктом алгоритму впливу з врахуванням різних сценаріїв та можливостей взаємодії. Отримання зворотнього зв’язку для розуміння того, яке рішення і чому було прийнято об’єктом. Наведена модель вказує на можливість відновлення моделі сприйняття об’єкта, виходячи з обраних ним стратегій поведінки. Ключовою метрикою є підтримка об’єктом стратегій поведінки. Доцільно розмежувати поняття підтримки як ставлення об’єкта до варіантів поведінки (сприйняття) й підтримки, проявленої в діях, (поведінка). Причому, характер дій може бути різним: економічним, фізичним, інформаційним, репутаційним, організаційним та ін. Як математично врахувати різні види підтримки?
Спосіб обчислення декларативної (члени досліджуваної групи заявляють про підтримку) підтримки складного явища запропонований в статті «Algebra of Social Phenomena» [2]. Підтримка визначається як частка членів групи, які заявляють про підтримку кандидата. Розглянемо приклад.
P – міра підтримки явища. A – явище підтримки кандидата A в соціальній групі N. a – кількість респондентів, що підтримують кандидата A.
\[ P(A)=a/n \tag{1}\]
B – явище підтримки кандидата B в соціальній групі N. b – кількість респондентів, що підтримують кандидата B.
\[ P(B)=b/n \tag{2}\]
C – явище підтримки кандидата C в соціальній групі N. c – кількість респондентів, що підтримують кандидата C.
\[ P(C)=c/n \tag{3}\]
D – явище підтримки кандидата A або підтримки кандидатів B і C в соціальній групі N. D=A∪B∩C or D=A+B*C
\[ D=U-(A∪B∩C ) \tag{4}\]
Обчислимо міру підтримки явища D:
\(P(D)=1-P((A∪B∩C ) ̅ )=1-P(A ̅∩(B∩C) ̅ )=\) \(1-P(A ̅ )*P((B∩C) ̅ )=1-[1-P(A)]*[1-P(B∩C)]=\) \(=1-[1-P(A)]*[1-P(B)*P(C)]=\) \(=1-1+P(B)*P(C)+P(A)-P(A)*P(B)*P(C)=\) \(=P(A)+P(B)*P(C)-P(A)*P(B)*P(C)\)
Отже, міра явища D відповідає сумі міри явища A і перетину мір явищ B і C, за винятком перетину мір усіх трьох явищ A, B і C.
Висновки. На основі розглянутого матеріалу можна зробити висновок про доцільність застосування теорії рефлексивного управління як аналітичної методології. Обґрунтовано ключове значення поняття підтримки для розуміння даного підходу. Особливий інтерес для майбутніх досліджень становлять математичні моделі обчислення інших (за характером) проявів підтримки явища у поведінкових стратегіях.
Література
- Maria W. de Goeij. Reflexive Control: Influencing Strategic Behavior. Parameters 53, no. 4 (2023), doi:10.55540/0031-1723.3262.
- H. Slukin, V. Danich. Algebra of Social Phenomena. Economics & Education 8, no. 4 (2023) 89–94. doi: 10.30525/2500-946X/2023-4-15