Економетричний аналіз туристичної привабливості регіонів України

Автор
Відомості

Нагла Марія Вадимівна

Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця

mariia.nahla@hneu.net

Досліджено економетричні моделі туристичної привабливості регіонів України. Робота фокусується на аналізі кількості внутрішніх туристів у 2020 році та привабливості різних регіонів для внутрішніх туристів. Результати дослідження підкреслюють важливість наявності туристичної інфраструктури та інших факторів для залучення внутрішніх туристів. Робота може бути корисною для розвитку туристичної індустрії України та для прийняття ефективних управлінських рішень у цій галузі.

Туризм є складним явищем, що має велике значення та характеризується різними особливостями. Він сприяє користі людини та суспільства в цілому і є важливим джерелом доходу як на мікро-, так і на макроекономічному рівні [1].

Туризм – форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, що характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями [2]. Прогнозується, що протягом наступних п’яти років цей сектор зростатиме на 5% щорічно, що призведе до створення 2 мільйонів нових робочих місць [3]. Щодо 2022 року , то кількість українських туристів у країнах Європи та у всьому світі очікується збільшитися в середньому на 4% [4]. Тому , аналіз цієї сфери є актуальною темою, оскільки вона має значний вплив на розвиток країни.

Україна має розвинений туризм, що підтверджується зростанням кількості іноземних туристів, які відвідують країну щорічно. Проте аналіз показників показує, що Україна має від’ємне туристичне сальдо, що пояснюється як об’єктивними факторами, такими як пандемія коронавірусу та війна [5], так і суб’єктивними факторами, а саме недостатнім рівнем розвитку туристичної інфраструктури.
Проблема підвищення конкурентоспроможності та привабливості туристичних регіонів вивчаються різними науковцями, як в Україні, так і за кордоном, включаючи В.Кифяка, І. Січка, Л. Головкова, Ю. Юхновську та багато інших.

Метою роботи є аналіз кількості внутрішніх туристів, що подорожували по Україні в 2020 році та виявлення основних факторів, що найбільш впливають на туристичну привабливість регіонів України за допомогою економетричного аналізу.

До вхідних даних за регіонами України відносяться: Y – кількість внутрішніх туристів осіб; X1 – історичні населені місця, од; X2 – загальна кількість історико-культурних об’єктів, що перебувають на державному обліку, од; X3 – кількість суб’єктів туристичної діяльності, од; X4 – кількість колективних засобів розміщування, од.

Проводимо регресійний аналіз, видаляючи фактор «історичні населені місця», бо рівень p-value більше, ніж 0.05. Також, оскільки розраховане значення статистики Фішера більше за табличне ( 131.79 > 3.07 ), то приймається гіпотеза, що побудована модель є статистично значущою, тобто зв’язок між залежною та пояснювальними змінними істотний (Рис. 1)

Рис. 1: Результати регресійного аналізу

Щодо аналізу параметрів та їх статистичної значимості, то для рівняння залежності між факторними та результативною змінною перш за все необхідно порівняти значення 𝑡𝑎 з табличним значенням критерію Стьюдента для моделі. Порівнюючи значення |𝑡𝑎| й tp, дійдемо висновку, що отримані значення для коефіцієнтів 𝑡𝑎 статистично значимі. Таким чином, модель кількості внутрішніх туристів у 2020 році має наступний вигляд:

𝑌̂ = −8202.20 −1.50X2 + 110.1Х3 + 430.06Х4

Наступним кроком дослідження багатофакторної регресійної моделі є перевірка на наявність мультиколінеарності. Матриця коефіцієнтів парних кореляцій наведена на Рис. 2.

Рис. 2: Матриця коефіцієнтів парних кореляцій

В результаті, ми можемо зробити висновок, що між змінними (Х3;Х4) існує тісний лінійний зв’язок (мультиколінеарність). В умовах мультиколінеарності незалежних змінних ефективним методом оцінки параметрів економетричних моделей є реалізація покрокової регресії.[6] Результати покрокової регресії виключення для кожного етапу та змінних наведені Рис. 3. та Рис. 4. відповідно.

Рис. 3: Результати покрокової регресії виключення
Рис. 4: Регресійна модель методом покрокового включення змінних

Отримана регресія адекватно описує процес і може використовуватися для прогнозування. Таким чином, модель кількості внутрішніх туристів має вигляд:

𝑌̂ = −14854.7 + 100.6Х3 + 431.9Х4

Таким чином, в дослідженні було проведено аналіз кількості внутрішніх туристів, що відвідували Україну у 2020 році, та визначено основні фактори, що впливають на туристичну привабливість регіонів країни. Результати економетричного аналізу підтвердили статистичну значущість моделі та показали, що кількість суб’єктів туристичної діяльності та наявність колективних засобів розміщення мають великий вплив на кількість внутрішніх туристів. Отримані результати можуть бути корисними для подальшого розвитку туристичної індустрії України та прийняття ефективних управлінських рішень у цій сфері.

Література

  1. Туризм // Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC
  2. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні // Все про туризм – освітній туристичний портал. URL: https://tourlib.net/books_ukr/kyfjak_1.htm
  3. Січка, І.І. “Аналіз особливостей та розвитку туристичного ринку України.” Мукачівський державний університет. URL : https://economyandsociety.in.ua/journals/7_ukr/27.pdf
  4. Головкова, Л. С., & Юхновська, Ю. О. (2020). Комплексний аналіз та оцінка впливу чинників на формування та розвиток туристичної галузі України. URL : https://crust.ust.edu.ua/server/api/core/bitstreams/5196ec4a-ba99-4c66-94f2-5f22051128a2/content
  5. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
  6. Економетрика: навч. посіб. : у двох частинах. Частина 2 : [Електронне видання] / Л. С. Гур’янова, Т. С. Клебанова, С. В. Прокопович та ін. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. – 252 с.