Моделі оцінки ефективності економічної політики держави на засадах міжкраїнового аналізу синтетичних індикаторів якості життя
У роботі представлені моделі оцінки ефективності економічної політики держави, побудовані на засадах міжкраїнового аналізу синтетичних індикаторів якості життя. Їх аналіз ґрунтуються на вибірці даних, що охоплює Україну і 7 країн, які граничать з Україною або входили раніше до складу СРСР, а зараз є країнами-членами ЄС. Отримані результати моделювання (оцінки) можуть бути застосовані для виявлення та пояснення проблемних областей в соціально-економічному розвитку України.
Ефективність економічної політики держави можна оцінювати на засадах економічних або соціальних критеріїв оцінки, які безумовно взаємозв’язані та взаємозалежні. Тому бажано мати порівняно невелику кількість таких критеріїв оцінки (найкраще – єдиний критерій), на підставі яких можна було б оцінити ефективність економічної політики держави, проте пошук таких критеріїв оцінки триває.
Аналіз підходів до розв’язання цієї проблеми показує, що пріоритетним напрямом є підхід, який ґрунтується на використанні концепції якості життя. Цю концепцію застосовують в економічних дослідженнях закордонні та вітчизняні вчені, а також деякі міжнародні організації у своїй діяльності. Спеціалісти ООН оцінюють економічний розвиток аналізованих країн світу на засадах обчислення індексу людського розвитку і призначення кожній країні міжнародного рейтингу [1]. Результати аналізу рейтингів по глобальним індексам (індикаторам) країн світу з урахуванням якості життя представлені у річних звітах світового банку “Worldwide Governance Indicators (WGI)” [2]. Щорічний рейтинг якості життя серед країн світу складається у міжнародному проєкті Numbeo. На середину 2023 року в цьому рейтингу серед 36 європейських країн Україна займає 35 місце [3].
Наші підходи до побудови та практичного використання моделей оцінки ефективності економічної політики держави на засадах міжкраїнового аналізу синтетичних індикаторів якості життя (СІЯЖ) ґрунтуються на постановці та розв’язанні таких завдань [4]:
- Визначити склад результуючих СІЯЖ як критеріїв інтегральної оцінки ефективності економічної політики держави на прикладі 8 аналізованих країн (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Україна).
- Визначити для кожного СІЯЖ апріорні набори даних (пояснювальних змінних), які характеризують економічну політику держави.
- Побудувати для кожного СІЯЖ регресійну модель оцінки ефективності економічної політики держави на підставі вибору із апріорного набору даних пояснювальних змінних-детермінант.
- Проаналізувати динаміку українських СІЯЖ і визначених детермінант для інтегральної оцінки ефективності економічної політики України.
Зазначимо, що для розв’язання 1-ого завдання (визначення складу СІЯЖ) можна було б використати значення першої головної компоненти, побудованої на основі визначеного набору статистичних показників та експертних оцінок. Проте, як показав досвід аналізу, проведеного в [5], результати практично не зміняться, якщо замість значень першої головної компоненти використовувати значення часткового критерію, який найбільше корелює з нею. На основі цього ми приходимо до таких СІЯЖ:
- якість населення – оцінюється індексом людського розвитку (“Human Development Index”), у частках від одиниці;
- добробут населення – оцінюється у доларах США валовим внутрішнім продуктом на душу населення (“GDP (PPP) per capita”) з урахуванням паритету купівельної спроможності валют;
- якість соціальної сфери – оцінюється індексом соціального прогресу (“Social Progress Index”), комбінований показник міжнародного дослідницького проєкту The Social Progress Imperative за 100-бальною шкалою;
- якість життя – як інтегральний індикатор найвищого рівня агрегації оцінюється значенням середнього геометричного перших трьох індикаторів.
Моделі оцінки ефективності економічної політики держави, побудовані на основі міжкраїнового аналізу СІЯЖ засобами системи STATISTICA, представлені в роботі [4].
Аналіз результатів моделювання дозволяє зробити висновки про те, що українські синтетичні індикатори якості життя та їх детермінанти впродовж аналізованого періоду залишалися на вкрай низькому рівні й не мали суттєвої позитивної динаміки. Ці ж результати виявили (на кількісному рівні) ключові напрями вдосконалення економічної політики України та діючих інститутів, на яких насамперед варто сконцентрувати зусилля держави для підвищення якості життя громадян України.
Література
- Human Development Reports. URL: https://hdr.undp.org/reports-and-publications.
- Worldwide Governance Indicators (WGI). URL: https://www.worldbank.org/en/publication/worldwide-governance-indicators/interactive-data-access.
- Website of the private company Numbeo. URL: https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp?title=2023-mid®ion=150.
- Артеменко В. Б., Артеменко О. В. Аналіз динаміки синтетичних індикаторів якості життя з огляду впливу на детермінант економічної політики держави // Control Systems and Computers. 2023. № 2. С. 67–77. URL: https://doi.org/10.15407/csc.2023.02.067.
- Aivazjan S. A. Quality of Life and Living Standards Analysis. An Econometric Approach. Berlin: de Gruyter, 2016. 399 p.