Особливості оцінювання корпоративної безпеки прийняття стратегічних рішень
Особливого значення набуває необхідність оцінювання корпоративної безпеки прийняття стратегічних рішень. В економічних дослідженнях умов прийняття рішень використовується термін «асиметричність інформації», що описує ситуацію, коли частина учасників ділового підприємства володіє важливою інформацією, якою не мають інші зацікавлені особи. Відповідно до концепції «зацікавлених сторін», обмін інформацією, яка розподіляється не симетрично між власниками, наглядовою радою та менеджерами, ускладнює обставини прийняття вибору. Крім того, інформація є найважливішим механізмом контролю за діяльністю його виконавчих органів і захисту прав та інтересів акціонерів.
Існуючі емпіричні дослідження можна розділити на дві групи: перша група присвячена перевірці впливу асиметричності інформації на їх результативність, друга – досліджує фактори, що впливають на рівень інформаційної прозорості підприємства. Для перевірки впливу інформаційної прозорості на показники їх діяльності важливим є визначення того, яким чином вимірювати ступінь інформаційної прозорості та асиметричності інформації підприємства. Як правило, в зарубіжних дослідженнях методика передбачає побудову одного чи декількох індексів розкриття інформації (Disclosure Index).
Доступ до регулярної, надійної й порівнянної інформації, окрім акціонерів, необхідний потенційним інвесторам, постачальникам, споживачам, профспілкам, діловим партнерам, місцевим органам влади, персоналу тощо. Але ця інформація не повинна ставити під загрозу економічну безпеку підприємства, тому багато країн застосовують так звану «концепцію суттєвості інформації». Під «суттєвою інформацією» розуміють «інформацію, включену у звіт, що охоплює теми й показники, які відображають вплив підприємства на економіку, зовнішнє середовище й соціум або можуть вплинути на оцінки й рішення зацікавлених сторін» [3,5].
Акціонерам і потенційним інвесторам необхідна інформація про структуру власності, що дозволяє оцінити ризики, пов’язані зі структурою капіталу: наявність контролюючого акціонера чи групи акціонерів означає відсутність на підприємстві колегіальності прийняття рішень і відсутність можливості міноритарним акціонерам брати участь в управлінні підприємством. Дані про склад виконавчих органів і органи контролю дають можливість оцінити незалежність і компетентність їхніх членів. Міжнародна передова практика у сфері корпоративного управління рекомендує підприємствам розкривати інформацію про винагороди, що виплачуються членам виконавчих органів. Це дозволить виявити залежність між розміром винагороди й результатами діяльності підприємства, а також отримати уявлення щодо особливостей корпоративного контролю на підприємстві.
Постачальникам необхідно знати відсоток оплачених відповідно до умов контрактів, виконання умов контрактів, графіки платежів, форми виплат тощо.
Споживачі цікавляться асортиментами продукції, часткою національного ринку й ринків інших країн, випадками невідповідності продукції нормативним вимогам та ін.
Місцеві органи влади цікавлять соціальні програми підприємства, зайнятість населення, виплата податків, вплив діяльності підприємства на зовнішнє середовище (відходи, викиди).
Персоналу та профспілкам необхідно знати, як здійснюється виплата зарплат, пенсій, допомога на оздоровлення, допомога у зв’язку зі скороченням штату, можливість підвищення кваліфікації за рахунок підприємства, пільги інвалідам, інформацію про випадки травматизму на виробництві й професійні захворювання.
Асиметричність інформації відповідає ознакам її суттєвості. Ключове питання, що лежить в основі рекомендацій ОЕСР, – це поняття «суттєвої інформації». Суттєвою вважається інформація, ненадання чи викривлення якої може впливати на рішення її користувачів. Важливим є не тільки кількість інформації й регулярних звітів, але також і якість надаваної інформації. Інформація про структуру й результати діяльності підприємства, як правило, надається у вигляді звітів.
Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності у сфері стійкого розвитку, де представила принципи, на яких повинна ґрунтуватися інформаційна політика підприємств, в тому числі й при наданні звітності [4]:
- відкритість – повне розкриття процесів, процедур; залучення зацікавлених сторін у процес підготовки звітності з метою зосередження уваги на важливих питаннях; верифікація інформації – можливість зовнішнім аудиторам і внутрішнім структурам організації здійснювати оцінку вірогідності інформації;
- повнота – надання інформації відповідно до заявлених меж та тимчасовими рамками звіту;
- істотність – ступінь важливості, що надається певному аспекту, показнику або фрагменту інформації, відповідно до якого інформація включається до звіту;
- точність – можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості;
- об’єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства;
- порівнянність – послідовність у визначенні меж і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації;
- ясність – надання інформації в доступному для сприйняття зацікавленими сторонами вигляді, з необхідним рівнем деталізації;
- своєчасність – періодичність публікації, що відповідає вимогам користувачів і характеру самої інформації.
Одним із важливих завдань наглядової ради є розробка системи запобігання та врегулювання корпоративних конфліктів. Саме методологія їх виявлення, запобігання та вирішення заслуговує на особливу увагу [1,2].
Висновки. Типовим явищем для вітчизняних акціонерних товариств є: наявність неточностей, недостатній рівень деталізації інформації; недостатня відповідність професійних знань та досвіду членів наглядової ради потребам підприємств; наявність певних ризиків порушення прав акціонерів, несумлінна діяльність виконавчого органу, часткове врахування інтересів стейкхолдерів, не повне дотримання порядку проведення загальних зборів акціонерів. Методичне забезпечення для оцінювання рівнів корпоративної безпеки прийняття стратегічних рішень щодо розвитку складають методики розрахунків конфліктності, асиметричності інформації та дієвості наглядової ради. Це забезпечує можливості для прийняття та реалізації компетентного вибору в умовах корпоративного управління підприємством.
Література
- Кріпкий А. Ю. Методичний підхід до забезпечення корпоративної безпеки організаційного розвитку підприємства. Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 2021. № 1 (30). С. 345–354
- Отенко І. П., Харнам М. В., Шкребень Р. П. Формування концептуальної моделі управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів підприємства. Бізнес Інформ. 2020. № 12 С. 423–429.
- Про затвердження Принципів корпоративного управління. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2014р. № 955. URL: https://zakon.rada.gov.ua
- Рейтинг корпоративного управління – IBI-Rating URL: https://www.ibi.com.ua/.../pravila-ta-reguljuvannja-tipy-rejtingov-rejting
- Юрчишина Л. Принципи корпоративного управління: міжнародний досвід та впровадження в університетах. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/8_2020/55.pdf