Методичне забезпечення аналізу стратегічного розвитку машинобудівних підприємств
Для вирішення завдань аналізу стратегічних змін на машинобудівних підприємствах та умов забезпечення економічної безпеки їх реалізації сформовано методичний підхід, що включає визначення етапів, об’єктів аналізу, показників та методів, інтерпретацію результатів аналізу інноваційної активності підприємств, оцінку рівня економічної безпеки їх стратегічного розвитку та визначення можливостей реалізації відповідних процесів.
Одним з найважливіших завдань забезпечення економічної безпеки в управлінні стратегічним розвитком виступає оцінка наявного рівня економічної безпеки підприємства, що відповідає можливостям підприємства реалізовувати стратегічні зміни. Для реалізації цього завдання відповідно до концепції розвитку було сформовано комплекс показників, що визначає рівень використання фінансово-економічних, кадрових, техніко-технологічних, інноваційних ресурсів підприємства, який відображує результативність реалізації процесів стратегічного розвитку.
Методичне забезпечення для аналізу фінансово-економічної безпеки реалізації процесів стратегічного розвитку підприємств містить такі етапи-завдання: збір, обробка, упорядкування даних та вибір показників та методів моделювання та оцінювання факторів фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів промислових підприємств, рівень узгодженості та взаємозв’язку між бізнес-процесами підприємств (Рис. 1).
Комплекс показників для аналізу факторів фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів та рівнів узгодженості, взаємозв’язку між бізнес-процесами машинобудівних підприємств було сформовано за виділеними критеріями фінансово-економічної безпеки основних, забезпечувальних, управління та розвитку бізнес-процесів.
Вибір показників для аналізу та оцінювання рівнів фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів промислових підприємств Харківського регіону та інтерпретація отриманих результатів базувалися на положенні, що достатній рівень фінансово-економічної безпеки відповідає умові, що всі показники повинні знаходиться в межах еталонних значень, недотримання яких порушує нормальний хід та безперервність всіх бізнес-процесів, відтворення потенціалу, зумовлює негативні тенденції функціонування та розвитку, що відображується у результатах діяльності підприємства.
Слід зазначити, що сучасні дослідження оперують різними визначеннями та кількісними мірами рівнів економічної безпеки підприємств. Такими виступають:
- «підтримуючий» або «мінімальний» - характеризується нестійкістю стану економічної безпеки, коли підприємство перебуває на межі втрати економічної безпеки. Такий рівень виступає «гальмом розвитку, так як при затягуванні періоду перебування економічної безпеки на межі втрати прибутку не виключений стан занепаду або регресу»[1]. Вважається, що розвиток при такому рівні є ускладненим;
- «низький», «дуже низький» - умови ресурсної підтримки дозволяють зберегти займану ринкову позицію в поточному періоді. Розвиток гальмується через нестачу ресурсів, застарілість активів [1,2];
- «достатній», «середній», «необхідний» - темпи відтворення капіталу носить нормативний характер, обсяг ресурсної підтримки дозволяє зберегти ринкову позицію в поточному періоді та середньострокові й перспективі, а також закласти фундамент конкурентних переваг. Процеси розвитку є стабільними, є всі ознаки прогресу. Рівень економічної безпеки виступає гарантією стійкості розвитку [1, 2, 3];
- «високий», «дуже високий» - ресурсна підтримка економічної безпеки здійснюється з урахуванням практично всіх вимог ринку, що дозволяє підприємству мати значні конкурентні переваги й стати лідером ринку. Рівень економічної безпеки виступає гарантією стійкого розвитку, коли підприємство може знизити темпи розвитку без втрат конкурентних переваг [1, 2, 3].
Так, для підприємств, що працюють в умовах конкуренції, дослідники Г. Козаченко, В. Пономарьов, О. Ляшенко [1] пропонують використовувати кількісну оцінку для кожного рівня економічної безпеки підприємства з врахуванням дотримання узгодженості між «глобальним інтересом підприємства – ринковою позицією» (Рис. 2).
Слід додати, що для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер та захищена заходами протекціонізму зі сторони держави від впливу чинників світової конкуренції, рівні економічної безпеки відрізняються. Такими рівнями слід вважати : підтримуючий, необхідний та достатній. Кількісну характеристику рівнів економічної безпеки для підприємства-монополіста дослідники надають з позиції розширеного відтворення капіталу [4] .
За отриманими результатами використання даного методичного забезпечення аналізу факторів економічної безпеки машинобудівних підприємств, слід констатувати факт, що об’єктивність та точність їх інтерпретації значно покращиться за рахунок більш детального аналізу фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів кадрового, інформаційного та техніко-технологічного забезпечення та їх взаємозв’язку з бізнес-процесами розвитку підприємств.
Література
- Ляшенко О. М. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства: монографія / О. М. Ляшенко – Луганськ : вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. 400 с.
- Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення : монографія / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко К. : Лібра, 2003. 280 с.
- Отенко І. П., Харнам М. В., Шкребень Р. П. Формування стратегічного потенціалу безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Проблеми Економіки. 2020. №4. С. 256–264
- Кріпкий А. Ю. Методичний підхід до забезпечення корпоративної безпеки організаційного розвитку підприємства. Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 2021. № 1 (30). С. 345–354