Моделювання динаміки цін на ринку продуктів споживання
Забезпечення стабільних цін на товари першої необхідності є ключовим аспектом гарантування продовольчої безпеки країни. Оцінка впливу державного регулювання на соціально важливі товари, такі як молоко, пшеничний батон та курятина, полягає в аналізі зв’язку між цінами товарів та макроекономічними факторами, що безпосередньо підлягають державному впливу. Використання кореляційно-регресійного аналізу дозволяє розрахувати прогнозні значення цін та визначити масштаб впливу державних заходів на цінову політику підприємств. Після проведення аналізу чинників, у економетричних моделях прогнозування цін доцільно залишити такі фактори, як кількість готівки в обігу, що відображає ліквідність економіки, базовий індекс інфляції, що застосовується для спостереження за ефективністю монетарної політики та обмінний курс гривні відносно долару США, що впливає на ціни імпортованої сировини та готової продукції.
Дослідження взаємодії чинників, на які встановлено державне регулювання, та значення цін на соціально важливі товари харчування проведено протягом періоду від лютого 2022 року до грудня 2023 року (Рис. 1).
Розраховано автором на основі [1].
Рівняння регресії для визначення впливу незалежних змінних на ціну мають такий вигляд, як представлено на Рис. 2. Загальна адекватність моделей, що була розглянута відносно реальних даних, дозволила здійснити прогноз значень ціни на наступні декілька періодів. Варто зазначити, що моделі показують достатню ефективність у короткостроковій перспективі.
Побудовані регресійні моделі можуть застосовуватись для дослідження зміни ціни на товари під впливом розглянутих незалежних чинників (Рис. 2). Прогнозовані за допомогою методів ковзного середнього та Хольта, Вінтерса незалежні показники державного регулювання дозволяють оцінити їхній вплив на кінцеву ціну продуктів споживання (Рис. 3) [1].
Дані з Рис. 4 дозволяють проаналізувати динаміку прогнозованих цін хлібобулочного виробу, молока пастеризованого та курятини протягом періоду січень-квітень 2024 року у контексті частки сукупної вартості таких товарів у прожитковому мінімумі.
Розраховано автором на основі [1].
Обраховані ціни на досліджувані продукти дозволяють передбачити потенційні наслідки, такі як зміна купівельної спроможності громадян та необхідність зміни значення прожиткового мінімуму. Згідно із статистичними даними, у разі зростання частки сукупної вартості товарів у прожитковому мінімумі до 20%, необхідним є його корегування. Такий підхід уможливлює розробку ефективних стратегій державного регулювання, сприяючи стабільності та соціальній справедливості.
Література
- Черноусова Ж. Т., Климович О. Р. Економіко-математичне моделювання динаміки цін на ринку продуктів споживання за умови державного регулювання. Ефективна економіка. 2024. № 3. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2024.3.79 (дата звернення: 28.03.2024).