Економічна безпека підприємства
Ця стаття розкриває актуальність питання економічної безпеки діяльності підприємств у сучасних умовах. Висвітлюється значення економічної безпеки для діяльності підприємств, її еволюцію розвитку та сутність. Основною метою економічної безпеки підприємства є забезпечення його стабільної та максимально ефективної діяльності. Виділено основні функціональні цілі економічної безпеки. Названо фактори, що формують економічну безпеку підприємства.
Умови ринкової економіки, в яких змушені працювати підприємства різних організаційно-правових форм, є невизначеними та непередбачуваними. Економічна криза створила багато небезпек і загроз для молодого бізнесу. Політична нестабільність, соціальна криміналізація, недосконалість правового захисту загострили проблему забезпечення економічної безпеки підприємств. Щоб говорити про економічну безпеку, необхідно спочатку визначити значення слова «безпека».
Слово «безпека» використовується з 1190 року для позначення душевного спокою людини, яка вірить, що вона захищена від будь-якої небезпеки. Пізніше, наприкінці ХХ століття, з’явилося нове трактування цього поняття. На відміну від стаціонарного, коли під безпекою розуміли стан суб’єкта, новий підхід, який отримав назву “діяльність” або “процес”, об’єднав усі випадки її використання. Цей підхід виходить з того, що завданням суб’єкта є розширене відтворення. Необхідність реалізації своїх цілей, тобто відтворення, визначається в цьому підході як можливість [1].
Реалізація цілей можлива лише за наявності низки умов. Сукупність умов існування суб’єкта, які він може контролювати, і є безпекою суб’єкта та його діяльності. Таким чином, безпека відповідно до цього підходу не є станом захищеності інтересів суб’єкта та держави в цілому. Безпека визначається як умови існування суб’єкта, які він контролює.
Чинники, що формують належний рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні та мають свою специфіку в кожній галузі. Проте, незалежно від форми власності та галузі, фактори, що впливають на рівень економічної безпеки підприємств, є загальними та типовими, а саме:
Прямі фактори виробництва - основні фактори, які безпосередньо забезпечують функціонування виробництва. До них відносяться:
- територія розташування підприємства;
- природні ресурси та умови їх розташування на цій території, доступність використання та якісні показники;
- освітній та кваліфікаційний рівень трудових ресурсів;
- сфера використання наявної інфраструктури;
- рівень матеріального добробуту населення.
Стабільний попит на продукцію є важливим фактором для стабільного розвитку виробництва на стороні пропозиції. Він включає в себе:
- довгострокові контракти на реалізацію продукції з її споживачами;
- рівень конкурентоспроможності продукції, що виробляється;
- якісні та гарантійні показники продукції, що випускається;
- обґрунтовані прогнози стабільності ринку для конкретного виду продукції;
- державні та регіональні замовлення на продукцію, що випускається.
Надійність постачальників, насамперед тих, що постачають ключову сировину та матеріали. Для цього необхідно:
- на постачання необхідної сировини та матеріалів слід укладати довгострокові контракти з урахуванням умов постачання та якісних показників,
- для забезпечення стабільної цінової політики на сировину та матеріали необхідно, як правило, мати не менше трьох-чотирьох постачальників сировини, комплектуючих тощо.
Зовнішня конкуренція для продукції, призначеної для експорту. Ця продукція повинна:
- відповідати міжнародним стандартам;
- бути конкурентоспроможною за якістю та сервісом;
- мати обґрунтовану та передбачувану перспективу;
- бути конкурентоспроможною з продукцією, що імпортується в нашу країну, з метою зменшення імпорту в Україну продукції, яка може вироблятися вітчизняними підприємствами.
Державне економічне регулювання діяльності підприємств, яке полягає у:
- захисті вітчизняного товаровиробника незалежно від форми власності на засоби виробництва
- регулюванні державної податкової політики;
- стимулюванні виробництва з урахуванням економічних, територіальних та інших аспектів;
- стимулювання виробництва продукції, що ввозиться як критичний імпорт;
- державне замовлення на товари, що фінансуються з бюджету, та скорочення імпорту цих товарів.
Економічна безпека також розглядається з точки зору її важливості для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Якщо компанії не можуть забезпечити економічну стабільність, вони не зможуть зберегти та повністю використати свої конкурентні переваги і неминуче втратять свою конкурентну перевагу.
Конкурентоспроможність є однією з найважливіших характеристик економічної системи, що характеризує перспективи та можливості її подальшого розвитку. Конкурентоспроможність - це здатність підприємства утримувати стійкі позиції на ринку та забезпечувати довгострокову ефективну діяльність шляхом сукупності економічних методів діяльності та виробництва товарів, які відповідають вимогам споживача і за своїми властивостями є більш привабливими, ніж товари конкурента [2, 3]. Конкурентоспроможність підприємства полягає в його здатності швидко реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.
Проаналізувавши формулювання економічної безпеки підприємств багатьма науковцями, можна узагальнити, що під економічною безпекою підприємства розуміється рівень захищеності потенціалу підприємства будь-якого виду від внутрішніх і зовнішніх загроз, це комплексна характеристика, яка гарантує стабільне функціонування та ефективний розвиток і потребує управління з боку керівництва підприємства. Економічна безпека підприємств має подвійну природу - з одного боку, вона гарантує можливість власного функціонування, а з іншого - є частиною (елементом) економічної безпеки вищого рівня системи, суб’єктом, що гарантує виконання функцій з боку регіону та держави. Дослідження сутності економічної безпеки підприємств показало, що в економічній теорії та практиці не існує чіткої термінології для її визначення.
Підсумовуючи, зазначимо, що найважливішими факторами, які впливають на економічну безпеку підприємства, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ до світових ринків, інвестиційна привабливість регіону та держави.
Література
- Економічна безпека підприємства: Навч. посібник. Харків: УкрДАЗТ, 2011. 266 с.
- Брінь П.В., Прохоренко О.В., Васильченко М.С. Оцінка конкурентоспроможності стратегічної зони господарювання диверсифікованого підприємства. Приазовський економічний вісник. 2018. № 6(11). С. 103–106.
- Brin P., Nehme M., Polančič G. Corporate social responsibility as an instrument of increasing of a country’s competitiveness. Torun International Studies. 2020. № 1(13). Р. 131–150. DOI: http://dx.doi.org/ 10.12775/TIS.2020.010.