Практичні положення щодо особливостей моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання розвитку національної смарт-промисловості
Для розвитку смарт-промисловості в Україні необхідним є впровадження передових технологій на вітчизняних підприємствах, серед яких Інтернет Речей (IoT), штучний інтелект (AI), аналіз великих даних (Big Data), хмарні технології та інші, які прискорюють процеси виробництва, підвищуючи продуктивність, якість, ефективність та конкурентоспроможність виробництва у промисловості. Однак, впровадження передових технологій на вітчизняних підприємствах, що відповідають рівню Четвертої промислової революції в Україні, знаходяться на початкових стадіях та потребують економічної підтримки зі сторони держави. Тому система фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості має поєднувати розглянуті заходи монетарного (грошово-кредитного) та фіскального (податково-бюджетного) стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку.
При цьому, вкрай важливим є обґрунтований вибір переліку відповідних заходів стимулювання. Тому, для забезпечення оптимальності вибору напрямів та видів такого стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку актуальним стає побудова відповідних сценаріїв розвитку національної промисловості із застосуванням інструментарію економіко-математичного моделювання, який дозволяє оцінити вплив визначених грошово-кредитних та податково-бюджетних стимулів на розвиток смарт-промисловості і як наслідок - на загальні показники економічного росту.
Проведений аналіз показав, що існують моделі за напрямами стимулювання, які вузько спрямовані на дослідження впливу стимулів на економічні показники ефективності функціонування підприємств, галузі чи загально національної економіки держави. Окреслені переваги та недоліки моделей DCF, VAR та GARCH, які одночасно із методами оцінки ефективності окремих стимулів CBA, ROI, NPV тощо, можуть потребувати модифікації для розгляду окремих стимулів, введення додаткових факторів і нагромадження змінних для оцінки загального впливу на економіку [1]. Використання моделей, що оцінюють вплив впровадження окремих фінансово-економічних стимулів на розвиток підприємств чи галузей є дуже трудомістким процесом для визначення загального впливу на економіку. Такі моделі можуть потребувати значної модифікації для розгляду окремих стимулів, введення додаткових факторів, та потребувати значного нагромадження змінних для зведення результатів розрахунків для оцінки загального впливу на економіку.
Для моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання у на національному рівні найбільш прийнятними до використання є загальноекономічні моделі (Кобба-Дугласа, Солоу, AD-AS, Самуельсона-Хікса тощо). Модифікована модель Кобба-Дугла із урахуванням фактору цифровізації може бути використана для моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості, відображаючи залежність обсягу виробництва від впровадження передових смарт-технологій. Модель Кобба-Дугласа є технічно зручною для довгострокових розрахунків, що і потребують сценарії розвитку національної промисловості у випадку необхідності оцінки впливу впровадження тих чи інших фінансово-економічних стимулів смарт-промислового розвитку. Перспективним напрямом дослідження є оцінка впливу оремих фінансово-економічних стимулів щодо впровадження передових технологій на розвиток національної промисловості із використанням модифікованої моделі Кобба-Дугласа.
Література
- Турлакова, С. С., Шуміло, Я. М., & Логвіненко, Б. І. (2023). Особливості моделювання складових системи фінансово-економічного стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку. Экономика промышленности, (2 (102)), 24-46