Особливості розробки освітніх мультимедійних інтерактивних видань
Освітні видання — це важливий інструмент у сучасній освіті. З часом їхньої трансформації освітні видання поєднують текстовий матеріал з використанням мультимедійних елементів. Такий підхід сприяє засвоєнню матеріалу та підвищує зацікавленості учнів. В основі порівняння підходів до створення такого контенту лежать концепції WYSIWYM (What You See Is What You Mean) та WYSIWYG (What You See Is What You Get). Це принципи, які використовуються в процесі розробки освітніх видань.
Освітнє видання — це попередньо сформований навчальний матеріал педагогічного спрямування. Призначення освітнього видання полягає в набутті знань, а його основною метою є покращити та зробити більш ефективним процес навчання шляхом використання інструментів для заохочення уваги, полегшення вивчення навчального матеріалу та створення відчуття залученості в область дослідження. Такі освітні видання можуть призначатися для використання у різноманітних галузях. При цьому, за їхньої допомоги можна представляти як загальноосвітні знання, так і спеціалізовані й професійні.
В залежності від інструментів, які використовує те чи інше освітнє видання, а також залежно від його спрямування, освітні видання можуть бути класифіковані:
- За типом контенту, який присутній в освітньому виданні. Освітнє видання може використовувати текстовий формат подання інформації, що призначений для демонстрації теоретичного матеріалу, вправ, прикладів, списків, таблиць питань для самоперевірки тощо; зображення та ілюстрації для відтворення фотографій, рисунків, схем, діаграм й інших візуальних елементів, які покликані доповнити текст та спростити його сприйняття; відео-формат для візуалізації навчального матеріалу, запису онлайн-занять, демонстрації практичних навичок та відтворення ситуацій; аудіо-формат для запису та відтворення звуку, діалогів, коментарів, інтерв’ю й інших музичних фрагментів; анімація та інтерактивні компоненти, які призначені для більш прямого взаємозв’язку користувача й навчального матеріалу, спрощення складних для розуміння концепцій та створення ігрового середовища на базі тестових питань, виконанні вправ тощо.
- За типом платформи, на якій розміщене освітнє видання. Освітнє видання може розміщуватися на різноманітних ресурсах, серед яких можуть бути текстові документи, мобільні застосунки, навчальні платформи на веб-сайтах, інтерактивні дошки тощо.
- За цільовою аудиторією, на яку спрямовується освітнє видання. Освітнє видання може бути спрямоване на різну цільову аудиторію, яка буде ним користуватися. Цільова аудиторія може встановлюватися на базі вікових обмежень, ступенів навчання (початкова освіта, середня освіта, вища освіта тощо) та особливостей сприйняття інформації в залежності від використовуваних в освітньому виданні інструментів.
- За цілями та завданнями, яких освітнє видання намагається досягти. Освітнє видання може бути спрямоване на ознайомлення з навчальним матеріалом, перевірку його засвоєння, розвиток уяви, донесення інформації тощо.
Для того, щоб освітнє видання досягло цілей, які перед ним стоять, і використало всі наявні інструменти для взаємодії із цільовою аудиторією із максимальною корисністю та ефективністю, освітнє видання повинно мати такі властивості:
- Мультимедійність. Мультимедійність — це характеристика освітнього видання, яка спирається на використання різноманітних медіа-форматів у контенті, серед яких є текст, відео, аудіо, зображення та ілюстрації, презентації, тести, вправи тощо. Така властивість освітнього видання дозволяє забезпечити динамічне середовище, під час взаємодії із яким кінцевий користувач використовує різноманітні засоби для пришвидшення опанування навчального матеріалу та полегшення процесу навчання в цілому. Явище мультимедійності покликане об’єднати численне коло типів та форматів контенту з метою створити цілісну систему навчального матеріалу, яка забезпечить при цьому якомога більшу ефективність ознайомлення з навчальним матеріалом та з його дослідженням.
- Інтерактивність. Інтерактивність — це властивість освітнього видання, основний принцип якої надати користувачу можливість активно взаємодіяти із навчальним матеріалом. Активна взаємодія дозволяє виконувати певні дії прямо у середовищі, де зберігається навчальний матеріал, а також отримувати відповідний зворотній зв’язок як реакцію на свої дії. Інтерактивність забезпечує включеність читача у зміст освітнього видання, що значно покращує ефективність від такого навчального процесу, робить його більш цікавим та в цілому заохочує до опанування освітнього матеріалу. Принцип інтерактивності може бути виражений за допомогою різноманітних інструментів, серед яких виконання вправ та завдань, які покликані доповнити текстовий матеріал та перевірити засвоєння знань; присутність мультимедійного підходу, який забезпечує всеохоплююче середовище за типами та форматами подання інформації; ігрові вправи, які заохочують увагу завдяки використанню ігрових механік на принципах симуляції, конкурентності, відтворенні ролей тощо; персоналізований підхід, який орієнтується на індивідуальні потреби та рівень знань кожного, хто бере участь у навчальному процесі, з метою надати персоналізовані рекомендації з опанування освітнього матеріалу.
Наявні методи та способи розробки електронних видань потребують чималих зусиль та витрат часу автора контенту. При цьому, значна частина часу в розробці електронних видань припадає саме на їхнє візуальне оформлення.
Поширення різноманітних програмних середовищ розробки контенту призводить до використання інструментів для створення певних візуальних версій одного й того ж самого контенту. В основі таких інструментів лежить інтерфейс користувача, який і забезпечує візуальне відтворення бажаного контенту. Цей принцип має назву WYSIWYG (What You See Is What You Get), або з англійської «що ви бачите, те ви і отримаєте».
Концепція WYSIWYG особлива тим, що при створенні контенту використовуються саме інструменти візуального оформлення зовнішнього вигляду файлу. Так, документ, який розробляється, максимально наближений до кінцевого вихідного продукту за візуальною складовою.
WYSIWYG-підхід суттєво змінив процес розробки електронних видань в цілому, адже до його появи, наприклад, для створення жирного тексту, було потрібно навколо самого тексту написати код, який і буде виконувати функцію форматування. Через це робота із таким контентом була значно ускладнена, адже читання та написання коду поруч із звичайним текстом не є легким.
При цьому, найбільшою користю від використання такого методу створення контенту є те, що його можуть використовувати люди, які не мають спеціальних технічних знань та навичок [1]. WYSIWYG-підхід здебільшого спирається на інтуїтивно зрозумілі технології, а не на комп’ютерне програмування, яке потребує чимало часу для попереднього навчання перед тим, як розробити веб-сторінку або зробити публікацію.
На основі цього можна виокремити ключову перевагу WYSIWYG-методу: використовуючи цей підхід, користувач може створити майже будь-який тип контенту без будь-якої зовнішньої допомоги або попереднього навчання взагалі.
Проте варто зазначити, що разом із перевагами з’являються і певний ряд недоліків WYSIWYG-підходу, серед яких:
- Робота над візуальним оформленням зазвичай ускладнює процес створення контенту та електронних видань в цілому, що відволікає розробника та відвертає його увагу від сенсового наповнення.
- Потреба в перетворенні вже розробленого документа в інший тип файлу може значно змінювати та спотворювати кінцевий зовнішний вигляд контенту, що погіршує мобільність такого електронного видання.
- За наявності готових різноманітних версій типу файлу, які були створені з одного електронного видання, якість цих версій знижується, оскільки зміни до контенту слід вносити у кожну з версій, а не до однієї головної версії.
- Значно знижується уніфікованість та здебільшого якість розроблених матеріалів, адже інструменти WYSIWYG-підходу дозволяють авторам використовувати будь-які, наприклад, шрифти, кольори, поєднання та комбінації форматування тощо. Так, загальний стиль того чи іншого електронного видання може порушувати правила оформлення.
- Редактори, які призначені для написання та форматування тексту й роботи з ілюстраціями, що базуються на концепції WYSIWYG, займають значно більше простору на диску, що може спричинити помітні затримки у роботі такої програми або уповільнити завантаження будь-якого матеріалу.
- Швидкість роботи із редакторами, в основі яких лежить принцип «що ви бачите, те ви і отримаєте», знижується через певні функціональні обмеження, серед яких, наприклад, неможливість використання гарячих клавіш під час роботи з текстом або потреба використовувати комп’ютерну мишу для глибокого пошуку потрібних інструментів редагування в інтерфейсі користувача.
На противагу WYSIWYG-підходу існує протилежний принцип, який має назву WYSIWYM (What You See Is What You Mean), або з англійської «що ви бачите, те й маєте на увазі». Ключовою особливістю методу є те, що за умов його використання зміст та логічна структура документа відокремлені від його зовнішнього вигляду — це досягається завдяки використанню різноманітних шаблонів та стилів оформлення до вихідного змісту документа.
Незалежність змісту від візуальної складової контенту дозволяє виокремити певний ряд переваг концепції WYSIWYM:
- Можливість розробити контент різноманітних форм та видів візуального представлення без необхідності внесення змін до тексту й структури документа.
- Внесення змін до тексту й структури документа відбувається лише один раз та без потреби повторювати зміни у різних версіях візуального представлення.
- У такому документі завдяки послідовним змінам в одному робочому просторі з’являється контроль його версій, що покращує швидкість взаємодії із середовищем розробки та робить цей процес простіше в цілому.
- Внесення змін до однієї з версій візуального представлення не пов’язується з іншими візуальними версіями документа та його вже наявного змісту, що робить розробку більш гнучкою.
- Можливість автоматично перетворювати зміст контенту в інші візуальні форми за допомогою використання текстових форматів зберігання даних.
- Завдяки уніфікації візуального оформлення та відсутності в тексті документа коду стає простим взаємодія із таким документом й полегшується легкість аналізу тексту під час його написання або перевірки.
Концепція WYSIWYM з’явилася раніше за WYSIWYG, проте тривалий час вона вимагала застосування складнішої тегової моделі розмітки змісту документа як, наприклад, HTML. Проте поява, стрімкий розвиток та поширення мов, які мають полегшену розмітку, дозволяє розглядати використання WYSIWYM-підходу як основу для формування концепції уніфікованої розробки контенту.
Література
- Yatsenko R. Cloud online WYSIWYM-editor for the educational content development. URL: https://mpsesm.org/book/2020/thesis04-yaro.<html#thesis04-yaro
- Яценко Р.М., Яценко В.В. Тенденції розвитку відкритих онлайн-курсів // Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем : матеріали VІІ міжнародної наук.-практ. Інтернет-конф. 2-10 квітня 2015 р. – Бердянськ : Видавець Ткачук О.В., 2015. – 186 с. (с. 143-147)
- Ruard Ganzevoort, R. (2002). Wysiwyg. Journal of Empirical Theology, 15(2), 34-42. https://doi.org/10.1163/157092502X00027
- H. Guo, N. Mao and X. Yuan, “WYSIWYG (What You See is What You Get) Volume Visualization,” in IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics, vol. 17, no. 12, pp. 2106-2114, Dec. 2011, doi: 10.1109/TVCG.2011.261.
- Stanley A. Klatsky, WYSIWYG, Aesthetic Surgery Journal, Volume 23, Issue 4, July 2003, Pages 274–275, https://doi.org/10.1016/S1090-820X(03)00150-X