Алгоритмічне забезпечення інформаційної системи формування схем фінансування проєктів розвитку компанії
Розглянуто алгоритм розв’язання задачі формування схеми фінансування проектів у межах програми розвитку компанії. Запропоновано алгоритм, у якому визначення джерел фінансування та сум коштів до залучення здійснюється на основі експертних методів і методів математичного програмування. Визначені основні вимоги до інформаційної системи (ІС) формування схем фінансування проєктів розвитку компанії.
Підходи в управлінні інвестиційними проектами постійно розвиваються і удосконалюються, використовуються сучасні методи і технології управління для досягнення результатів, задоволення очікувань інвесторів та власників проекту. Не дивлячись на те, що дана область досить добре методологічно забезпечена, існує ряд проблем, які вимагають доопрацювання. Однією з таких проблем є забезпечення фінансування проєкту. Здійснювати фінансування будь-яка компанія може за рахунок власних і залучених (у т.ч. й позикових) коштів.
Метою роботи є розробка ІС для побудови схеми фінансування проекту розвитку компанії. Схема фінансування – це суми грошових коштів, що залучаються з різних джерел та направляються на фінансування етапів реалізації інвестиційного проєкту.
Алгоритм формування схеми фінансування складається з 7 етапів [1].
Етап 1. Визначення переліку фінансових джерел для залучення. Експертами проводиться аналіз стану фінансового ринку. Вони складають перелік можливих джерел фінансування для кожного етапу інвестування визначеного проєкту розвитку з урахуванням специфіки проєкту та компанії – власника проєкту.
Етап 2. Вибір показників для оцінювання привабливості джерел фінансування. Тут врахують чинники, які істотно впливають на ефективність залучення коштів. Використовуються експертні оцінки. Міра впливу кожного чинника на джерело фінансування обчислюється за методом рангової кореляції. Узгодженість оцінок експертів визначається коефіцієнтом конкордації.
Етап 3. Визначення рівня привабливості джерела. Використовується метод багатовимірного аналізу, який включає: 1) формування матриці спостережень; 2) формування матриці стандартизованих значень спостережень; 3) розрахунок показника рівня привабливості, який дозволяє лінійно упорядкувати джерела фінансування по відстані до деякої еталонної точки. Цей показник інтерпретується так: дане джерело тим краще, чим ближче значення показника до одиниці. Відхиляються ті джерела, що мають найменше значення. Отже, у результаті формується новий перелік джерел фінансування проєкту.
Етап 4. Розрахунок вартості залучення коштів за джерелами фінансування.
Етап 5. Оцінка ризику джерела фінансування. Використовуються експертні знання для розрахунку коефіцієнта ризикованості джерела.
Етап 6. Вибір джерел фінансування. Пропонується використовувати такі критерії вибору: 1) мінімальна вартість залучення коштів; 2) мінімальний ризик залучення коштів; 3) мінімальна вартість та мінімальний ризик залучення коштів (розв’язується задача багатокритеріальної оптимізації). У результаті розв’язання оптимізаційної задачі визначаються обсяги залучення коштів з кожного джерела.
Етап 7. Повторення етапів 1-6 для всіх періодів фінансування проєкту.
Отже, у результаті реалізації алгоритму формується схема фінансування проєкту. Алгоритм є основою ІС побудови схеми фінансування. Моделювання процесу розробки ІС здійснювалось за допомогою уніфікованої мови моделювання UML. Основні функціональні вимоги до такої системи представлені на діаграмі варіантів використання (Рис. 1).
Висновок. Отже, запропонована інформаційна система для побудови схем фінансування інвестиційного проєкту. Власнику проєкту за допомогою такої ІС зможе приймати раціональні рішення щодо вибору схем фінансування проєкту розвитку та відповідних джерел залучення коштів з урахуванням експертного оцінювання ефективності та ризику фінансування.
Література
- Москаленко В. В., Бондаренко М. С., Воловщиков В.Ю. Аналітично-інформаційна система для підтримки прийняття рішень щодо побудови схем фінансування інвестиційного проекту // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2009. Vol. 3 No. 2(39). С.42-47. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.20253