ДІАГНОСТИКА РЕФЛЕКСИВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АГЕНТІВ В ПРОЦЕСІ МОДЕЛЮВАННЯ УПРАВЛІННЯ СТАДНОЮ ПОВЕДІНКОЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Турлакова С.С.
д.е.н., доцент
svetlana.turlakova@gmail.com
Інститут економіки промисловості НАН України

Презентація

Найважливішою частиною концепції моделювання процесів рефлексивного управління стадною поведінкою на підприємствах [1] є методи і моделі діагностики рефлексивних характеристик агентів. Від правильності визначення рефлексивних характеристик агентів залежить результат рефлексивного управління і можливості підвищення ефективності функціонування підприємств. Підставою для прояву стадної поведінки є брак інформації у агента прийняття рішення і відсутність бажання і / або можливості заповнити недолік інформованості з причини занадто високої або недоступної плати за визначеність. Процедура прийняття рішення та її якість в різних ситуаціях невизначеності матиме різний характер. Тому, вкрай важливим для моделювання процесів рефлексивного управління стадною поведінкою на підприємствах є розробка ефективних методів і моделей діагностики рефлексивних характеристик агентів, на основі яких можна буде визначити стан агентів управління і прогнозувати результати прийняття рішень.

Для визначення рефлексивних складових процесу прийняття рішень агентами пропонується використання: методу визначення схильності до наслідування і авторитетності агентів, що ґрунтується на модифікованій структурі анкети 16-факторної моделі особистості Р.Б. Кеттела; методу визначення компетентності агентів управління на підприємствах, який засновано на модифікованій структурі анкети Д. МакКлелланда і кластери компетенцій Л.Н. Спенсера і С.М. Спенсера; методу оцінювання інформованості, який спирається на виявлення ступеня достовірного знання агента про фактичний стан об’єкта (альтернатив рішення, що приймається) і обставин, які впливають на нього; методу визначення інтенціональної спрямованості і відповідної цінності рішення для агента управління, який ґрунтується на теорії перспектив Д. Канемана та А. Тверські і розглядає рішення щодо будь-якої точки відліку (особистого добробуту агента і підприємства).

Для визначення значень рефлексивних характеристик агентів за результатами анкетування запропоновано формування нечітких множин на базі теорії Заде. Визначення значень рефлексивних характеристик агентів запропоновано здійснювати на базі відповідей анкет за п’ятьма напрямами виявлення, відповідні правила формування нечітких множин та функції належності за якими представлено на рис. 20. Так, наприклад, результати анкетування i-го агента \(A_i\) щодо його інформованості \(\alpha\) в момент часу \(t\) буде визначено відповіддю \(x_{it}^{k_\alpha l_{k_\alpha}^*}\), де параметром \(l^*\)буде обрана агентом відповідь з переліку варіантів \(L\) на питання \(k\): \(A^*=\{x_{it}^{k_\alpha l_{k_\alpha}^*} \epsilon X_\alpha\}, k=\overline{1,K}\). Тоді, множина нечітких представлень результатів анкетування за напрямом виявлення інформованості агентів буде мати вигляд: \(\tilde{A}=\{\mu(x_{it}^{k_\alpha l_{k_\alpha}^*}) | x_{it}^{k_\alpha l_{k_\alpha}^*} \epsilon X_\alpha\}, k=\overline{1,K}\). Таким чином, сукупність нечітких множин результатів анкетування агентів буде відповідати множинам \(\tilde{A}, \tilde{\gamma}, \tilde{B}, \tilde{\Omega}, \tilde{I}\).

Правила формування нечітких множин для анкет та функції належності відповідно напрямам виявлення рефлексивних характеристик агентів.

Рис. 20: Правила формування нечітких множин для анкет та функції належності відповідно напрямам виявлення рефлексивних характеристик агентів.

Для визначення числових значень рефлексивних характеристик агентів відповідні множини запропоновано розбивати на групи нейронною мережею самоорганізації Кохонена, спрощену структуру якої представлено на рис. 21. У результаті обробки нейронною мережею вхідних даних анкетування агентів за напрямом визначення їх інформованості отримаємо множини значень параметрів \(\overline{A}=\{\alpha_{it}\}\), компетентності – $={{it}}, авторитетності – $={{it}}, схильності до наслідування – $={{it}} й інтенціональної спрямованості агентів $={v{it}} у момент часу \(t\).

Спрощена структура карти самоорганізації Кохонена.

Рис. 21: Спрощена структура карти самоорганізації Кохонена.

Джерело: складено автором на основі праць Т. Кохонена

Важливим прикладним значенням інтерпретації результатів кластеризації картами Кохонена є можливість отримання як представників конкретних класів, так і середніх значень характеристик представників класів, які визначаються вагомими коефіцієнтами нейронів мережі і представляють центри кластерів. Значенням відповідних рефлексивних характеристик кожного з агентів в отриманих кластерах після обробки нейронною мережею дамо значення параметрів нейрона, що визначає центр кластера. В результаті класифікації отримуємо числові значення рефлексивних характеристик \(\{ \alpha_{it}, \gamma_{it}, \beta_{it}, \omega_{it}, v_{it} \}\) і потенційне коло агентів, на яких будуть спрямовані керуючі впливи концепції рефлексивного управління стадною поведінкою. Отримані значення використовуються у відповідному механізмі для розрахунку результатів прийняття рішень агентами з використанням функцій рефлексивного вибору.

Послідовність основних етапів діагностики рефлексивних характеристик агентів в процесі моделювання управління стадною поведінкою на підприємствах представлена на рис. 22 [2].

Загальна схема визначення значень рефлексивних характеристик агентів.

Рис. 22: Загальна схема визначення значень рефлексивних характеристик агентів.

Джерело: розроблено автором

Таким чином, використання розробленого методу виявлення рефлексивних характеристик агентів на основі процедур анкетування та теорії нечітких множин Л. Заде дозволить враховувати суб’єктивний компонент в процесі прийняття рішень агентами та обґрунтовувати управлінські рішення в системі рефлексивного управління стадною поведінкою на підприємствах. Тож, запропоновані методи та моделі діагностики проявів стадної поведінки дозволять виявляти потенційне коло агентів, схильних до проявів наслідування, для формування адекватних керуючих впливів і підвищення їх обґрунтованості для досягнення цілей управління на підприємствах.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Турлакова С.С. Рефлексивное управление стадным поведением на предприятиях: концепция, модели и методы: монография. НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Киев, 2020. 322 с.
  2. Турлакова С.С. Методология определения значений характеристик агентов в концепции моделирования процессов рефлексивного управления стадным поведением на предприятиях. Економічний вісник Донбасу. 2020. №1 (59). С. 78–85.