ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ГОЛОВНИЙ МЕЙНСТРІМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В ОСВІТІ

Заржецький В.І.
аспірант
vladislavzarzhetskyi@gmail.com
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна)

Технологічний прогрес надає можливість переходу до інформаційного суспільства, де головними продуктами є інформація та знання. Їх роль збільшується у житті населення: зростає питома вага зайнятого населення у інформаційно-комунікаційному секторі, переважає частка інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, створюється глобальний інформаційний простір, який забезпечує ефективну взаємодію людей, надає доступ до світових інформаційних ресурсів і гарантує задоволення потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Такий стан речей позитивно впливає на розвиток освіти та формує її головний сучасний мейнстрім – дистанційне навчання.

Рис. 1. Динаміка кількості масових відкритих онлайн курсів [1].

Таблиця 1

Динаміка масових відкритих онлайн курсів [1]

2012 2020
Фінансування, млн. доларів близько 100 близько 900
Кількість учнів, млн. 2 180
Університети-партнери, шт. 40 950
Кількість курсів, шт. 250 16300
Дохід 0 сотні мільйонів

На рис. 1 та у табл. 1 зображено стрімке зростання кількісті масових відкритих онлайн курсів від 2012 року до нині, де у 2020 році нараховується близько 16 тисяч онлайн-курсів і 180 мільйонів учнів, що відображає майже стократне збільшення їх популярності та основну тенденцію глобального розповсюдження дистанційного навчання.

Інформаційне суспільство – це те, в економіці якого значну долю мають інформаційно-комунікаційні технології, високоінноваційні товари, високопродуктивна промисловість, а також характерно збільшення долі населення в сфері послуг, ніж у промисловості [2]. У такому суспільстві панує виробництво знань і високих технологій [3]. Роль науки стає абсолютною, вона стає самодостатньою та ключовим фактором виробництва. Виробництво характеризується автоматизацією, диференціацією та інформатизацією. Освіті притаманно поглиблення спеціалізації та функціональної диференціації освітніх програм.

Інформаційна економіка – це економіка інформаційного суспільства, за якої переважна роль надається інформації та знанням, які стають основним продуктом та рушієм прогресу. До особливостей інформаційної економіки належать: глобальний характер господарської діяльності, всебічна інформатизація соціально-економічних процесів, значна доля інформаційних товарів і послуг у ВВП, матеріальна економіка здебільшого займається виробництвом інформаційно-комунікаційного устаткування, «ключем» до ефективного прогресу є рівень доступності та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій [3, 4, 5, 6].

Становлення інформаційної економіки формує як вимоги так і можливості для сучасних освітніх процесів. До вимог належить збільшення потреби у висококваліфікованих кадрах на підприємстві, що зумовлено високоіноваційним виробництвом. Також динаміка сучасного життя вимагає ефективно використовувати час, тобто навчання повинно за мінімальний час давати тобі максимум знань, а також воно повинно бути доступним будь-де. До можливостей належить те, що за інформаційної економіки інформація та знання стають головним продуктом, що виводить на передній план суб’єктів господарювання, які займаються їх створенням, розповсюдженням та споживанням. Також характерною рисою є значний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які надають можливість якісної трансформації освітніх процесів. Це обумовлює значне розповсюдження дистанційного навчання.

В основі дистанційного навчання лежить зручний доступ до навчальних матеріалів, можливості індивідуалізації та адаптації навчального процесу та потенціал до усунення інформаційної нерівності. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій надає можливість мати доступ до навчального середовища з будь-якого персонального пристрою у будь-якому місці, використовуючи Інтернет. Тобто ми можемо навчатися дорогою кудись, вдома чи на роботі, використовуючи для цього зручний для себе пристрій – телефон, ноутбук або стаціонарний комп’ютер. Також стає можливим аналізувати поведінку та потреби й ефективніше формувати освітній процес – це стало набагато простіше із розвитком і розповсюдженням інформаційних технологій.

Отже становлення інформаційної економіки знаменує початок нової фази розвитку цивілізації та є рушієм до розвитку сучасних освітніх процесів. Економіка, основою якої є інформація та знання, отримує значний інноваційний поштовх, який направлений на якісне покращення всіх сфер життя. Глобальний характер сучасної економіки та наявність Інтернету надає можливість для якісної трансформації дистанційного навчання, аби стати головним мейнстрімом освіти. Проте обов’язковими критеріями, аби рухатись цим шляхом, є зрілість і доступність інформаційно-комунікаційних технологій і ефективне управління процесами дистанційного навчання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. The Second Year of The MOOC: A Review of MOOC Stats and Trends in 2020 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.classcentral.com/report/the-second-year-of-the-mooc (останній перегляд: 05.04.2021).
  2. Мартинов А. Ю. ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Postindustrialne_suspilstvo (останній перегляд: 05.04.2021)
  3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М.: Academia, 1999. - 783с.
  4. Огірко І. В. Інформаційна економіка як напрям дослідження економіки та інформаційних технологій // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. — Л.: Вид-во ЛНУ ім. Франка, 2001. — Вип. 8. — С. 140–145.
  5. Корнейчук Б. В. Информационная экономика. Учебное пособие.-СПб.:Питер, 2006. — 400 с.
  6. Бажал Ю. М. Інформаційна економіка [Електронний ресурс] / Ю. Бажал // Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2430/Bazhal_Informatsiyna_ekonomika.pdf (останній перегляд: 05.04.2021).