НЕЧІТКИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА

Резніченко Ю.С.
к.т.н., доцент
Левицький С.І.
д.е.н., доцент
Кафтанников О.Ю.
к.е.н., доцент
Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій

Презентація

Найчастіше розробники програмних продуктів орієнтуються на технологічні переваги та спрощують проектування взаємодії з користувачем. Тому програми стають складними у використанні та не приносять користувачу очікуваного задоволення. Першочергової важливості набуває не ефективність програми окремо, а ефективність людино-машинної взаємодії. Сучасна статистика демонструє, що користувачі сприймають більш зручний програмний продукт, як більш міцний, навіть з об’єктивно меншою функціональністю, у той час як складна та незручна взаємодія створює відчуття перевантаженості програми та відштовхує користувача.

Традиційно проектування людино-машинної взаємодії використовує методи з таких галузей, як human-oriented design, usability та інженерія програмного забезпечення. Проте виникнення програмних продуктів з безліччю різних станів, інтерактивністю та складною поведінкою є причиною самостійного розвитку саме людино-машинної взаємодії.

Оцінювання ефективності інтерфейсу користувача – суб’єктивний процес, який важко формалізувати. Ефективність залежить від великої кількості факторів впливу, що недостатньо досліджені, описані та не в повному обсязі ураховані у методах оцінювання. Метою даної роботи є розвиток методів оцінювання ефективності інтерфейсу користувача шляхом урахування факторів впливу. Для досягнення мети вирішено дослідити сучасні методи оцінювання ефективності інтерфейсу користувача, узагальнити та структурувати різні фактори, що впливають як на ефективність інтерфейсу користувача, так і на оцінювання ефективності.

Існуючі методи оцінювання ефективності інтерфейсу користувача поділяються на наступні основні групи [1]:

  1. Аналітичні методи, які дозволяють моделювати та аналізувати виконання задач користувачем та за допомогою отриманих даних виконати оцінювання якості інтерфейсу користувача.
  2. Експериментальні методи, які спрямовані на отримання якісних та кількісних оцінок при виконанні користувачем окремих завдань за допомогою інтерфейсу (у лабораторних або у реальних умовах).
  3. Анкетування, які дозволяють надати оцінку відношення користувачів до інтерфейсу та/або його окремих складових, а також виявити основні проблеми, що виникають у користувачів під час роботи з програмою.
  4. Експертні методи, які дозволяють експертам у результаті дослідження інтерфейсу користувача підкреслювати переваги та виявляти недоліки, що необхідно усунути.

Серед розглянутих методів домінують неформальні, евристичні підходи, при цьому присутня суб’єктивність оцінок. Проте простежується загальна спроба усіх методів виділити (за допомогою безлічі тестування користувачами та користувачів) загальні, типові фактори, що притаманні ефективним інтерфейсам.

Нечіткий підхід дозволяє урахувати велику кількість факторів впливу, не вимагає точного та однозначного формулювання закономірностей у описі зв’язків між факторами та ураховує складність програмних продуктів [2]. Також за допомогою нечіткого підходу вирішується проблема накопичення статистичних даних для оцінювання факторів.

У даній роботі запропоновано урахувати чотири основних (усі інші − похідні) фактори, що впливають на ефективність інтерфейсу користувача, а саме: швидкість роботи користувача, кількість помилок користувача, швидкість навчання користувача роботі з інтерфейсом та суб’єктивне задоволення користувача.

Оцінювання ефективності інтерфейсу програми як складного об’єкту володіє невизначеністю. У даній роботі запропоновано урахувати двоїстий характер такої невизначеності. Первинну невизначеність вносять фактори, що описують ефективність. Однак саме оцінювання ефективності вносить вторинну невизначеність. Визначення оцінки ефективності за допомогою нечітких множин другого типу та нечіткого висновку другого типу дозволяє обробити виявлену невизначеність.

ЛІТЕРАТУРА

  1. The Encyclopedia of Human-Computer Interaction, 2nd Ed. URL: https://www.interaction-design.org/literature (дата звернення: 11.03.2021).
  2. Пегат А. Нечёткое моделирование и управление / А. Пегат; пер. с англ. М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2009. – 798 с.: ил.