ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Григорук П.М.
д.е.н., професор
violete@ukr.net
Хрущ Н.А.
д.е.н., професор
nila.ukr@gmail.com
Чуняк О.В.
ovchun@gmail.com
Хмельницький національний університет (Україна)

Побудова ефективної системи управління фінансово-економічною безпекою є невід’ємною складовою стійкого функціонування економічної системи, що дозволяє забезпечити її життєздатність, досягнути стабільного розвитку і розробити комплекс ефективних стратегічних заходів протидії деструктивним впливам, зокрема, пов’язаними з пандемією Covid-19. Тому вирішення питань забезпечення фінансово-економічної безпеки залишається актуальними впродовж тривалого періоду часу.

Ефективне управління діяльністю суб’єктів господарювання зумовлює необхідність застосування сучасного аналітичного інструментарію для визначення рівня їх фінансово-економічної безпеки. Важливою його складовою є економіко-математичне моделювання, яке дозволить визначити та кількісно оцінити рівні фінансово-економічної безпеки і співвіднести їх з якісними характеристиками її стану. Досить поширеним поширення набув підхід розрахунку інтегрального показника. Його побудова інтегрального показника передбачає нормалізацію вихідних даних, що зазвичай здійснюється за такими правилами:

\[ u_{ij}=1-\frac{|x_{ij}-x_j^* |}{(x_{jmax}-x_{jmin} )} \tag{1} \] Значення \(x_j^*\) визначається в залежності від характеру вихідних показників: \[ x_j^*=\begin{cases}x_jmax,\ якщо X_j\ є \ стимулятором; \\x_jmin\ \ якщо X_j \ є\ дестимулятором; \end{cases} \tag{2} \]

\[ u_{ij}=\begin{cases}\frac{x_{ij}}{x_{jmax}},\ якщо X_j\ є \ стимулятором; \\\frac{x_{jmin}}{x_{ij}} \ \ якщо X_j \ є \ дестимулятором; \end{cases} \tag{3} \]

Для переважної більшості фінансових коефіцієнтів визначені нормативні або рекомендовані значення, які можна використати як оптимальні \(x_j^*\). В такому випадку процедура нормалізації відбуватиметься за формулою:

а) якщо \(x_{ij}\) є стимулятором:

\[ u_{ij}=\begin{cases}0,x_{ij}<0; \\ \frac{x_{ij}}{x_j^\star},\ 0≤x_{ij}≤x_j^*; \\1,\ x_{ij}>x_j^*; \end{cases} \tag{4} \] b) якщо x_ij є дестимулятором:

\[ u_{ij}=\begin{cases}0,x_ij≤0; \\ \frac{x_j^\star}{x_{ij}},\ x_{ij}≥x_j^*; \\1,0<x_{ij}<x_j^*; \end{cases} \tag{5} \] Розрахунок інтегрального показника фінансово-економічної безпеки здійснюється за допомогою однієї зі згорток вихідних нормованих показників: \[ FEB_A=∑_{j=1}^n w_j u_{ij} \tag{6} \] \[ FEB_{M1}=∏_{j=1}^n u_{ij}^{w_j}, \tag{7} \] \[ FEB_{M2}=-1+∏_{j=1}^n(1+u_{ij}^{w_j}), \tag{8} \] \[ FEB_D=1-\sqrt{∑_{j=1}^nw_j (1-u_{ij})^2} \tag{9} \] за умови:

\[ ∑_{j=1}^nw_j =1. \tag{10} \] Для інтерпретації результатів інтегрального оцінювання нами пропонується проєктування його значень на шкалу бажаності Харрінгтона. Для цього скористаємось функцією Харрінгтона:

\[ d_i=H(Z_i)=exp(-exp(-Z_i)) \tag{11} \] де \(Z_i\) – значення вихідного показника на шкалі часткових показників \(Z\). Значення функції \(d=H(Z)\) утворюють шкалу бажаності.

Для перетворення значень інтегрального показника \(FEB\) в значення шкали \(Z\) з метою повного покриття робочого діапазону цієї шкали можна використати перетворення:

\[ Z_j=(Z_2-Z_1) \frac{FPCI_j-FPCI_{min}}{FPCI_{max}-FPCI_{min}}+Z_1. \tag{12} \] Припустимо, що рівню \(“high”\) буде відповідати лише нижня границя відповідного діапазону значень шкали \(d=0.8\). Тоді верхня межа \(Z_2\) робочої області показника \(Z\) зміщується до значення \(Z_2=1.5\), а формула (12) прийме вигляд:

\[ Z_j=3.5FPCI_j-2. \tag{13} \]

Тут врахований той факт, що, виходячи з графіка функції Харрінгтона, \(FEB_{min}=0\), \(FEB_{max=1}\), \(Z_2=5\), \(Z_1=–2\). Тоді отримаємо вираз:

\[ FEB=\frac{(Z+2)}{3.5}. \tag{14} \] Наведена процедура проєктування значень інтегрального показника на шкалу бажаності надає обґрунтовані значення меж інтегрального показника \(FEB\) для визначення рівнів фінансово-економічної безпеки.