РОЗВИТОК МІСЬКОГО ТУРИЗМУ НА ОСНОВІ ПРОГНОЗОВАНОЇ ЗАТРЕБУВАНОСТІ ПЕВНОГО ТИПУ ОРГАНІЗОВАНОЇ ПОДІЇ

Вовк К.М.
katherina.vovk@hneu.net
Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця

Відповідно звіту Всесвітньої туристичної організації ООН загальна кількість міжнародних туристів у 2020 року знизилась на 74 %, що в порівнянні з 2019 роком становить близько 1 млрд. туристів [1]. За підрахунками ЮНКТАД, якщо пандемія спричинить зупинку міжнародного туризму на 12 місяців, то збитки можуть скласти 3,3 трлн. доларів, що становить 4,2 % світового ВВП. З урахуванням вимог фізичного обмеження для пересувань та спілкування, спричинені COVID – 19, туристична галузь починає трансформацію послуг.

Одним з прогнозованих трендів в сучасних умовах є динамічний розвиток внутрішнього туризму, основними споживачами якого є жителі міст. Така ситуація обумовлена тим, що станом на 2020 рік більше 50 % населення світу проживає в містах, і за прогнозами експертів ООН до 2030 року цей показник буде становити 60 % і близько 70 % у 2050 році. Міста стають більш привабливими для життя як центри фінансових, людських, соціальних ресурсів. Туризм чинить мультиплікативний ефект на діяльність більш, ніж 50 суміжних економічних галузей, тому є ключовим компонентом конкурентної стратегії міського розвитку.

В світі спостерігається тенденція на зменшення кількості прихильників стандартних пакетів туристичних послуг. Все більш затребуваними стають туристичні продукти, які поєднують традиційну та подієву складову. Саме організована подія в туристичній діяльності стає додатковим мотиваційним чинником до відвідування дестинації. З урахуванням вищезазначеного актуальним є визначення пріоритетів споживацьких вподобань організованих подій в туристичній діяльності. Споживачами таких туристичних подій є не тільки гості, а й жителі території проведення. Таким чином, на попередньому етапі необхідним є визначення споживацьких вподобань організованої події жителів території проведення [2]. Такий підхід обумовлений тим, що успішність проведення будь якого заходу в більшому ступені залежить від приймаючої сторони, готовності мешканців території до певного типу організованих заходів та їх затребуваності. З метою визначення маркетингового профілю споживача організованої події, формування якого обумовлюється потребою у задоволенні певної емоції, було проведено пілотне опитування серед тих, які мають досвід відвідування міських та міжнародних заходів, або є потенційними споживачами організованих подієвих заходів за певних умов.

В опитуванні прийняло участь 121 респондент, жителі Харківського регіону. Як метод збору інформації було застосовано анкетування, спрямоване на кількісний аналіз прояву споживчих переваг подієвих заходів. Опитування проводилось з використанням інструменту Google Forms і розповсюджена шляхом розміщення в чатах соціальних мережах, контент яких пов’язаний з організованими подіями і туризмом, а також стихійним методом серед потенційних відвідувачів подієвих заходів, адреси яких було отримано шляхом попереднього інтерв’ю. Опис анкети: респонденту було запропонована анкета, яка складалася з 22 питань: 1 питання було направлено на визначення частоти відвідування івентів; 2 питання були направлені на з’ясування додаткових критеріїв впливу щодо відвідування організованих заходів; 10 питань були направлені на визначення домінуючої емоції, яка впливає на споживацькі вподобання і може бути головним мотивуючим фактором відвідування подієвих заходів, 8 питань – особисті дані респондентів. Опитування було анонімним. Аналіз даних було здійснено з використанням методів прямого ранжування та кореляції.

Вікові категорії респондентів розподілились таким чином: 37,2 % (45) респондентів – 16-24 роки; 9 % (12) респондентів – 25-29 років; 35,5 % (43) респонденти – 30 -39 років; 12,4 % (15) респондентів – 40-49; 3,3 % (4) респондентів – 50 – 59 років; 1,7 % (2) респонденти 60 років і більше. При цьому серед опитаних 71,9 % та 28,1 становили жінки і чоловіки відповідно. 39,7 % відсотків на момент опитування перебували у шлюбі, 8,3 % - розлучені, та 51,2 % не перебували у шлюбі. Більша половина респондентів має постійне джерело доходу. Так, у 14 % опитаних щомісячний дохід становить більше 20 000 грн.; 4,1 % респондентів мають щомісячний дохід в діапазоні 15 000 грн.– 20 000 грн.; 9,1 % - від 10 000 грн. до 15 000; 14 % - від 7 000 грн. до 10 000 грн.; 12,4 % - від 5 000 грн. до 7000 грн.; 4,1 % - від 2 000 грн. до 3000 грн.; 6,6 % - до 2000 грн., при цьому 22,3 % респондентів вказали на відсутність постійного джерела доходу. Більше 50% мають вищу освіту. Так, 20,7 % та 31,4 % мають дипломи магістрів та бакалаврів відповідно; 17,4 % та 2,5 % мають наукові ступені кандидата наук та доктора наук; близько 37 % на момент опитування були здобувачами вищої освіти першого рівня. Найвагомішими подіями для респондентів було обрано організовані заходи у сфері культури, спорту, науки, бізнесу, екстремальні заходи, та події , участь у яких пов’язана із особистісним розвитком (майстер-класи). Відповіді за кожною з вікових категорій і обраним типом організованої події відповідно були представлені таким чином (табл. 1):

Таблиця 1

Вподобання організованих подій за віковою категорією

Тип івенту Вікова категорія (роки)
16-24 25-29 30-39 40-49 50-59 60 і більше
Культура 53% 67% 67% 80% 50% 100%
Наука 13% 17% 30% 47% 50% 50%
Спорт 42% 17% 12% 27% 50% 50%
Бізнес 18% 9% 14% 27% 25% 50%
Екстремальні заходи 20% 0% 9% 33% 25% 50%
Майстер-класи 33% 16% 25,5% 26,6% 0 50%

Джерело: сформовано автором

Також було виявлено незначну кореляцію між рівнем доходу та типом організованої події, яка найчастіше обирається для відвідування (рис. 6):

Кореляція між рівнем доходу та типом організованої події.

Рис. 6: Кореляція між рівнем доходу та типом організованої події.

Відповідно даним, представленим у ( рис. 2) споживачі з високим рівнем доходу найчастіше обирають для відвідування бізнес-заходи. Серед опитаних 24 % готові відвідати івент, який їх зацікавив, навіть, якщо він організований в іншому регіоні; 21,5 % відповіли, що готові їхати в інший регіон на подію, яка їх зацікавила, але це залежить від самого регіону проведення; для 20,7 % респондентів важливим фактором відвідування івенту є його вартість; для 12,4 % опитаних відвідають івент, який їх зацікавив, якщо мають час.

Результати, наведені в (табл. 2), показали, що найбільш затребуваною організованою подією у всієї групи респондентів є події в сфері культури із коефіцієнтом вагомості 8,21; виставкові заходи - 5,8; на третьому місці спортивні заходи – 5,74; майстер-класи – 5,73; наукові заходи – 5,3; квести – 5,18; бізнес- заходи – 4,94; екстремальні заходи – 4,68; флеш-моби – 4,4; перформанс – 4,37.

Таблиця 2

Типи організованих подій, що користуються найбільшою популярністю за рангами

Тип органі- зованої події Ранг типу події за віковими категоріями Середня оцінка типу події для всієї групи респондентів
16-24 р. 25-29 р. 30-39 р. 40-49 р. 50-59 р. 60 р. і більше
Культурні 7,68 8,08 8,46 9,26 7 10 8,21
Наукові 4,40 5,16 5,69 6,6 6,75 5,5 5,3
Спортивні 6,73 4,5 4,79 6,46 6 5,5 5,74
Бізнесові 4,88 5 5,04 5,67 5,75 5,5 4,94
Екстремальні 5,46 3,33 4,16 4,6 5,5 5,5 4,68
Майстер-класи 5,88 5,75 5,83 5,33 4,5 5,5 5,73
Квести 6,10 5,58 4,32 4,93 3,5 5,5 5,18
Флеш-моби 5,8 3,08 3,32 4,13 3,75 5,5 4,4
Перформанс 5,17 3,16 3,86 4,4 3,75 5,5 4,37
Виставки 5,73 4,08 5,94 6,66 5 10 5,8

Джерело: сформовано автором

З метою визначення вагомості фактору відвідування певного типу організованої події був використаний метод прямого простого ранжування. Для аналізу була зроблена вибірка з числа тих респондентів, які за результатом опитування поставили бали від 8 до 10, за 10 бальною шкалою, де 10 – найвищий бал (табл. 3).

Таблиця 3

Ранг факторів при виборі відвідувань

№ з/п Тип організованої події (сфера) Видо- вищ- ність Краса Незви- чай- ність Унікаль- ність Тематика івенту в сфері профе- сійних інтересів Тематика івенту в сфері особистих інтересів Отри- мання нових емоцій Отри- мання нових знань та навичок
1. Культура 3,81 3,87 3,92 4,07 4,07 4,48 4,21 4,29
2. Наука 3,65 3,62 3,9 4,35 4,37 4,35 3,95 4,48
3. Спорт 4,12 4,57 4,02 4,16 3,93 4,41 4,41 4,49
4. Бізнес 3,8 3,69 4,33 4,27 4,38 4,38 4,25 4,38
5. Екстрем 4,02 3,85 4,11 4,11 4,11 4,4 4,34 4,57
6. Майстер-класи 4,18 4,11 4,25 4,27 4,2 4,5 4,45 4,6
7. Квести 4,2 4,12 4,38 4,27 4,15 4,45 4,6 4,6
8. Флеш-моб 4,19 4,16 4,38 4,38 4,25 4,5 4,58 4,6
9. Перформанс 4,18 4,09 4,4 4,37 4,2 4,53 4,56 4,67
10. Виставки 4,1 3,95 4,18 4,31 4,43 4,45 4,36 4,63
Загальна оцінка фактору 4 4 4,19 4,26 4,2 4,44 4,37 4,53

Джерело: сформовано автором

Результати показали, що найвагомішим фактором відвідування для всіх типів організованих подій є можливість отримання нових знань та навичок – загальна оцінка фактору 4,53. На другому місці фактор сфери особистих інтересів – 4,44, при цьому цей фактор є найвагомішим для респондентів, які вподобають заходи у сфері культури та бізнесу. Фактор отримання нових емоцій знаходиться на третьому місці – 4,37, хоча для групи респондентів, яким подобаються організовані квест-заходи цей показник становить 4,6. Унікальність заходу із показником 4,26 - на четвертому місці за значимістю. Загальний показник вагомості заходів у сфері професійних інтересів становить 4,2, паралельно з цим для категорії респондентів, які вподобають бізнесові заходи цей же показник становить 4,6. Такі фактори, як незвичайність (4,19), видовищність (4) та краса (4) є найменш значущими для всієї групи.

На підставі отриманих результатів було визначено портрет потенційного споживача організованої події, характерною психологічною рисою якого є малий досвід споживання в епоху відсутності Інтернету. Найбільш вподобаний тип організованої події практично для всіх опитуваних є заходи у сфері культури. Чинником впливу на прийняття респондентами рішення щодо відвідування заходу є отримання нового досвіду, знань, навичок. Домінуючими емоціями є: гностична, естетична та глористична. Потреба у відтворенні даного комплексу емоцій – головний мотиваційний чинник. Отримані результати дозволяють розробляти найбільш затребувані подієві заходи у споживача продуктів івент-туристичної діяльності Харківського регіону, що сприяє збереженню економічних, соціальних та людських ресурсів та ефективно розвивати міський туризм.

ЛІТЕРАТУРА

  1. 2020: Worst year in tourism history with 1 billion fewer international arrivals https://www.unwto.org/news/2020-worst-year-in-tourism-history-with-1-billion-fewer-international-arrivals
  2. Наумік-Гладка К.Г., Вовк К.М. Розвиток компетенцій персоналу івент-туристичної діяльності. Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця: матеріали міжнародної наукової конференції (Харків, 31 травня-1 червня 2019 р.). Х: Видавництво ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. С. 374–375.