ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІЗУ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ
Марков М.Є.
аспірант
mykh.markov@gmail.com
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Презентація
Одним з основних завдань для економіки України є забезпечення стабільного та ефективного розвитку регіонів. Регіон представляє собою складну систему з багатьма процесами, на які впливають безліч факторів. За допомогою комплексного оцінювання можливо поєднати велику кількість показників, які характеризують певний аспект соціально-економічного розвитку, у один індекс, що дає змогу порівнювати регіони між собою.
Серед великої кількості авторських підходів до оцінювання, слід виділити рейтингову оцінку регіонів Міністерства розвитку громад та територій України [1].
Головна перевага цієї рейтингової оцінки над іншими: спирання на велику кількість показників, які характеризують різні аспекти соціально-економічного розвитку регіону. Для оцінки використано набір з 64 показників з відкритих джерел (Держстат, Міністерство фінансів тощо), які об’єднано у 12 груп: економічна та соціальна згуртованість, економічна ефективність, інвестиційно-інноваційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, розвиток малого та середнього підприємництва, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури, відновлювана енергетика та енергоефективність, доступність та якість послуг у сфері освіти, доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я, соціальний захист та безпека, раціональне природокористування та якість довкілля. Головний недолік рейтингової оцінки: у наборі показників відсутні деякі значення. Для згортки використано середнє арифметичне наявних показників. У результаті рейтингова оцінка розраховується для одного регіону за одною кількістю показників, для іншого регіону – за зовсім іншою кількістю показників. Що викликає сумнів у коректності результатів. Більше того, наявні значення показників для певного регіону у одному році відрізняються від наявних значень показників цього регіону для іншого року, через що регіони не коректно порівнювати між роками. Тому у нашому дослідженні використано великий набір показників за 2018 рік, який використовується у рейтинговій оцінці Міністерства [2], проте змінено алгоритм та метод оцінювання для виправлення недоліків.
Розрахунок комплексного індексу складається з 2 рівнів:
- агрегація кожної групи показників у субіндекс;
- агрегація 12 субіндексів у комплексний індекс.
Відсутні значення заповненні за допомогою метода k найближчих сусідів. Вирішено проблему мультиколінеарності у кожній з 12 груп показників соціально-економічного розвитку за допомогою коефіцієнта інфляції дисперсії (VIF), а саме видалено показники, якщо коефіцієнт VIF був більше 10. Показники було нормалізовано з врахуванням їх впливу (стимулятори, дестимулятори) за допомогою оцінки стандартного відхилення (z-score).
Для агрегації використано аналіз головних компонент, який використовується для зменшення n-вимірного простору показників до одновимірного простору комплексного індексу. Спочатку розраховується коварі*аційна матриця, власні значення та власні вектори, перша головна компонента, яка пояснює найбільше дисперсії набору даних та є лінійною комбінацією вихідних показників, й є індексом.
Для порівняння результатів, для кожного комплексного індексу обчислено коефіцієнт кореляції рангу Спірмена між індексом та показниками (обрано лише ті показники, які не мали відсутніх значень). Сформовано матрицю коефіцієнтів кореляцій Спірмена. Високе значення кореляції вказує на більш високу узгодженість у рангах показника та індексу. Як видно з таблиці 1, комплексний індекс, розрахований за допомогою двоетапного аналізу головних компонент, краще корелює з більшою кількістю показників, ніж рейтингова оцінка регіонів Міністерства розвитку громад. Тому цей індекс вважаємо більш збалансованим, а методику розрахунку оптимальною для комплексного оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів на нормалізованих даних.
Таблиця 1
Порівняння результатів узгодженості у рангах показників та індексу.
| Рейтингова оцінка регіонів Міністерства розвитку громад | Аналіз головних компонент | Усього | |
|---|---|---|---|
| Кількість показників з найбільш узгодженими рангами з індексом | 19 | 23 | 42 |
| Кількість груп хоча б з 1 показником з найбільш узгодженими рангами з індексом | 9 | 9 | 9 |
Джерело: власні розрахунки.
Результати комплексного оцінювання соціально-економічного розвитку за 2018 рік наведено у таблиці 2.
Таблиця 2
Рейтинг регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку 2018 рік (розраховано за допомогою двоетапного аналізу головних компонент)
| Регіон | Індекс | Рейтинг | Регіон | Індекс | Рейтинг |
|---|---|---|---|---|---|
| Вінницька | 0.69 | 8 | Одеська | 0.38 | 9 |
| Волинська | -0.45 | 12 | Полтавська | 1.92 | 4 |
| Дніпропетровська | 3.51 | 2 | Рівненська | -1.11 | 18 |
| Донецька | -0.90 | 15 | Сумська | -1.36 | 19 |
| Житомирська | -1.01 | 17 | Тернопільська | -1.76 | 21 |
| Закарпатська | -1.88 | 23 | Харківська | 1.07 | 6 |
| Запорізька | 1.02 | 7 | Херсонська | -2.57 | 24 |
| Івано-Франківська | -0.37 | 11 | Хмельницька | -0.66 | 13 |
| Київська | 2.04 | 3 | Черкаська | -0.21 | 10 |
| Кіровоградська | -1.82 | 22 | Чернівецька | -1.48 | 20 |
| Луганська | -5.80 | 25 | Чернігівська | -0.88 | 14 |
| Львівська | 1.35 | 5 | м. Київ | 11.22 | 1 |
| Миколаївська | -0.94 | 16 |
Джерело: власні розрахунки.
Отримані на основі проведених розрахунків результати свідчать, що у 2018 році найбільший рівень соціально-економічного розвитку мав місто Київ, найгірший – Луганська область, що, у тому числі, є наслідком військового конфлікту на Сході України. Високий рейтинг також мали Дніпропетровська та Київська області. У 2018 році Київ був лідером за валовим регіональним продуктом у розрахунку на одну особу населення, за напрямами: «Інвестиційно-інноваційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця», «Фінансова самодостатність», «Розвиток малого та середнього підприємництва». У 2018 році Луганська область мала найгірший результат за валовим регіональним продуктом у розрахунку на одну особу населення, напрямами «Інвестиційно-інноваційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця», «Розвиток малого та середнього підприємництва», але, була лідером за напрямами «Економічна ефективність» та «Ефективність ринку праці». Індекс демонструє значну розбіжність між усіма регіонами, а особливо з м. Київ.
ЛІТЕРАТУРА
- Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики : Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 856. Законодавство України : база даних / Верховна Рада України. Дата оновлення: 24.12.2019. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/856-2015-%D0%BF (дата звернення: 28.03.2021).
- Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за 2018 рік. Міністерство розвитку громад та територій України : вебсайт. URL: http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Reytingova-otsinka-za-2018-rik-prezentatsiyni-materiali.pdf (дата звернення: 28.03.2021).