МОДЕЛІ ОЦІНКИ Й АНАЛІЗУ РІВНЯ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Кудрявець Д.В.
бакалавр
Чаговець Л.О.
к.е.н., доцент
lubovchagovets@gmail.com
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна)

Дослідження цифрового розвитку країни вкрай важлива і актуальна тема в будь-якій державі. Оскільки використання цифрових технологій охоплює всі сфери життя, а також дозволяє використовувати нові можливості, адже впровадження цифрових технологій на виробництві, в медицині, освіті тощо, дозволяє збільшити темп розвитку економіки.

Проблему оцінки сучасного стану цифровізації в України та країнах Європи були розглянуті в роботах таких вчених, як Джусов О.А., Альпаков С.С., Данніков О.В. та Січкаренко К.О. у своїх роботах вони визначають цифрову економіку як можливість збільшення привабливості інвестиційного клімату держави через призму міжнародних відносин, а також дають визначення поняттю «інформаційно-мережева економіка» та характеризують її через такі категорії: нова якість економічної науки та обробки інформації [4].

За допомогою моделі класифікації було вирішено спробувати описати стан цифрового розвитку України на глобальному ринку. Таким чином для побудови моделі використовується кластерний аналіз у поєднанні з одновимірним групуванням, адже саме він дасть змогу сформувати можливі структури об’єднань країн Європи за значеннями індикаторів інноваційної та наукової діяльності [3].

Отже, модель класифікації стану цифрового розвитку України була побудована на статистичних даних 29 європейських країн за такими індикаторами, як індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (The ICT Development Index), індекс мережевої готовності (The Networked Readiness Index), індекс інновацій (Global Innovation Index), індекс розвитку електронного уряду (E-Government Development Index), індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index). Вибір наведеної системи індикаторів здійснювався на основі літературних джерел та обумовлений їх інформаційною забезпеченістю у відкритих базах даних [1-2].

На першому кроці було здійснено стандартизацію даних, так як вихідні дані різної розмірності. Обробка даних здійснювалась в середовищі RStudio. Далі за допомого методу “каменистого осипу” було знайдено оптимальну кількість кластерів для даного дослідження.

Рис. 1. Графік “каменистого осипу”.

Таким чином, графік “каменистого осипу” дає нам приблизну відповідь. Але скоріше за все кластерів таки дійсно має бути 4, так як за графіком видно, що саме на 4 кластері відбувається різке згладжування графіка. Далі використовуємо метод Уорда для знаходження кількості кластерів за стандартизованими значеннями.

Рис. 2. Побудова кластерів за методом Уорда.

За результатами побудови бачимо, що доволі чітко маємо 4 кластери. Далі було виведено результати класифікації - а саме, країни, які потрапляють саме в цей кластер.

До 1-го кластера потрапили такі країни, як Польща, Чехія, Бельгія, Іспанія, Італія, Португалія. Цей кластер характеризує економіку прогресуючих країн, цифрова інфраструктуру в яких поки обмежено, але яка стрімко цифровізуються.

До 2-го кластера увійшли: Австрія, Великобританія, Німеччина, Голландія, Франція, Швейцарія, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Це високорозвинені країни, які характеризуються потенційно і фактично найсильнішим цифровим розвитком в Європі. У цій зоні входять країни, економіка якої відрізняються як високим рівнем цифровізації, так і потужним темпом розвитку цієї галузі.

До 3-го кластера увійшли: Білорусь, Болгарія, Угорщина, Росія, Словаччина, Греція, Хорватія. До цього кластеру відносяться країни із зрілими цифровими системами, але не невисоким темпом подальшого розвитку

До 4-го кластера потрапили усі інші країни, як Молдова, Румунія, Україна, Сербія, Чорногорія. Даний кластер відрізняється як проблемами в існуючій цифровий екосистемі, так і низьким темпом зростання. Тому ці країни мають не достатньо розвинений цифровий розвиток.

Отже, дана модель дала нам змогу побачити стан розвитку цифровізації в Україні на Європейському ринку. Також можна зробити висновок, що в Україні кількість цифрових послуг розширюється з кожним днем, але можливості скористатися ними будь-де і будь-коли поки що відсутня. Однією із найбільших проблем виступає відсутність інтернет-комунікацій у малих населених пунктах, Покращення інтернет-мережі дозволить більшій кількості населення використовувати електронні можливості, що збільшить попит та конкуренцію в цифровій економіці. Як наслідок – підвищення індексів розвитку цифрової економіці держави.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_nay_zb.htm
  2. World economic forum. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-information-technology-report-2019
  3. Гур’янова Л.С., Клебанова Т.С., Сергієнко О.А., Прокопович С.В. Економетрика. Навчальний посібник – Харків: Вид. ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015.
  4. Данніков О.В, Січкаренко К. О. Концептуальні засади цифровізації економіки України. «Інфраструктура ринку», №17, ст. 73-80, 2018.