АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ УЗГОДЖЕННЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Логвіненко Б.І.
аспірант
bodya00728@gmail.com
Інститут економіки промисловості НАН України

Презентація

Ринкова економіка завжди висуває високі вимоги до ефективності підприємств. Постійне посилення конкуренції, прагнення компаній не тільки вижити в складних умовах, що змінюються, але і збільшити свою прибутковість, ринкову частку і інші показники вимагає постійного вдосконалення процесів управління компанією. Досвід різних країн світу свідчить про те, що без застосування науково обґрунтованих методів управління підприємство не може ефективно адаптуватися до ринкового середовища і реалізувати свої конкурентні переваги. Механізми узгодження, що забезпечують ефективну взаємодію учасників корпоративних відносин, складають одну з основних і недостатньо досліджених проблем в поведінкової економіці [1].

Узгодження рішень на підприємстві [2] являє собою процедуру досягнення згоди членів організації з пропонованим рішенням проблеми. Для розкриття механізмів узгодження інтересів учасників корпоративних відносин на підприємствах, уточнимо ряд процесів, що впливають на управління. Методи управління процесом розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень – це методи реалізації об’єктивних законів, властивих даному процесу, зокрема законів мислення, економічних законів при прийнятті рішень в економічній сфері, законів, що визначають взаємозв’язок засобів праці і організації діяльності управлінців з людьми як елементами цієї організації з урахуванням соціально-психологічних відносин [3]. З огляду на це, в процесі узгодження рішень на підприємствах використовуються такі механізми, які пов’язані з організацією трудового процесу та створенням відносин соціального партнерства на підприємстві. Розглянемо основні з методів таких механізмів.

Метод Дельфі [4] реалізується як багаторівнева процедура анкетування з обробкою і повідомленням результатів кожного туру експертам, які працюють ізольовано один від одного. Експертам пропонують питання і формулювання відповідей без аргументації. Основною перевагою цього метода є простота використання без певної підготовки працівників, в той же час недоліками є обробка даних та визначення результатів, що займає велику кількість часу.

Система рефлексивного управління на підприємствах передбачає роботу з великою кількістю персоналу під час процедури узгодження рішень, метод Дельфі обмежує кількість респондентів і не включає можливості врахування додаткових факторів узгодження.

Саме з цього потрібен інший механізм, що дозволяє враховувати індивідуально-особистісних особливостей опонента та роботу з великою кількістю персоналу.

Метод колективного блокнота [5] дозволяє поєднувати незалежне висування ідей кожним членом робочої групи з колективною їх оцінкою і процесом вироблення рішення Потім усі члени групи обговорюють систематизований матеріал. Для вибору остаточного рішення можна використовувати «мозковий штурм» або інший аналогічний метод. Перевагами цього методу є практичність, бо механізм обговорення є дуже універсальним для різних груп управління підприємством. Механізм дає змогу комунікувати та впливати один на одного. Недоліком є неефективність використання його на відстані, тобто лише за наявності колективу разом, а сьогодні більшість підприємств працює в дистанційному режимі.

Метод колективного блокнота не є універсальним механізмом для використання його на підприємствах різного рівня управління, що значно обмежує можливості узгодження рішень.

Розробка ж власного механізму дозволить врахувати недоліки перерахованих вище методів.

Також для узгодження рішень на підприємствах використовуються методи дослідження операцій, які поділяють на чотири основні групи [6]: аналітичні, статистичні, математичного програмування, теоретико-ігрові.

Для аналітичних методів характерно те, що між умовами розв’язуваної задачі і її результатами встановлюються аналітичні, формульні залежності.

До цих методів належать [7] теорії ймовірностей, марковських процесів, масового обслуговування і метод динаміки середніх величин. Теорія ймовірностей – наука про закономірності у випадкових явищах, за допомогою якої виробляються рішення, що залежать від умов випадкового характеру.

теорія марковських процесів розроблена для опису операцій, що розвиваються випадковим чином в часі. Теорія масового обслуговування розглядає масові повторювані процеси. Метод динаміки середніх величин застосовують в тих випадках, коли можна скласти залежності між умовами операції і її результатом виходячи з середніх показників умов.

Перевага цих методів – це можливість прогнозування результатів наперед та постійний моніторинг результатів, але недоліками являються складність впровадження цього алгоритму на підприємстві, бо метод вимагає застосування сучасних технічних засобів та кваліфікованих працівників для обслуговування цієї системи.

Методи дослідження операцій не підходять для використання в системі рефлексивного управління на підприємстві, так як метод складний в реалізації і впровадженні в сучасних реаліях підприємств.

Але можливість прогнозування результатів наперед та постійний моніторинг результатів, можуть стати перспективою для використання в розробці механізму узгодження рішень на підприємствах так як дозволять формувати завдання максимізації прибутку і мінімізації витрат на управління в процесі узгодження рішень з урахуванням обмежень часу, ресурсів на управління.

Метод сценаріїв [8] – один з методів прогнозування – дає можливість визначити ймовірні тенденції розвитку подій і можливі наслідки прийнятих рішень з метою вибору найбільш підходящої альтернативи управління. метод передбачає участь в розробці сценаріїв розвитку аналізованої ситуації фахівців різного профілю і часто з різними поглядами на розглянуту проблему. Він включає прийоми і методи змістовного і формалізованого опису проблемної ситуації і конкретні методи і алгоритми побудови та дослідження сценаріїв її розвитку з широким застосуванням нових інформаційних технологій.

Під сценарієм розуміють гіпотетичну картину послідовного розвитку в часі і просторі подій, що представляють в сукупності еволюцію керованого об’єкта з цікавить дослідника точки зору. У сценарії в явному вигляді фіксують причинно-наслідкові залежності параметрів, що визначають можливу динаміку зміни стану об’єкта, що діють фактори і умови, в яких ці зміни будуть відбуватися.

Сценарний метод прийняття рішень передбачає багатоваріантність, тобто розробку кількох альтернативних варіантів можливого розвитку ситуації, розгляд яких дозволить визначити критичні моменти для прийняття рішень, а також встановити можливі наслідки пропонованих варіантів рішень з метою їх зіставлення і вибору найбільш ефективного.

В останньому методі є багато переваг серед яких: великий вибір налаштувань механізму по безлічі критеріїв, таких як досяжність, трудомісткість, значимість, реакції соціального оточення, віддалені наслідки та ін. При цьому оцінці підлягає не тільки сам майбутній результат, а й способи та умови (зовнішні і внутрішні) його досягнення.

До недоліків треба віднести складність реалізації даної системи та відсутність можливості урахування необхідністю врахування психологічних особливостей опонента, що є важливим в побудові взаємовідносин на підприємстві.

Метод сценаріїв дійсно має величезний вибір налаштувань та оптимізації механізму проте нам він не підходить. Для розробки нашої системи ми врахуємо можливості налаштувань по безлічі критеріїв намітивши перспективи для використання при обліку безлічі психологічних особливостей опонента. Що дозволить нам розширити функціонал системи рефлексивного управління на підприємствах.

Проведений аналіз механізмів узгодження рішень в системі рефлексивного управління на підприємствах, показав що на сьогоднішній день існує безліч механізмів узгодження рішень, однак ці методи не підходять в реаліях сучасних підприємств.

Вищеперераховані методи мають певні переваги, але у повному обсязі не враховують рефлексивні особливості процесу узгодження рішень на підприємствах, що ускладнює підвищення керованості персоналу і ефективності підприємства в цілому. Окрім того, мають механізми загальні формулювання та не представляють у повному обсязі механізм впливу суб’єкта на об’єкт для практичного здійснення стратегічних і тактичних цілей системи управління та урахування індивідуально-особистісних особливостей опонента.

Враховуючи це, актуальним є розробка механізму рефлексивного управління узгодженням рішень на підприємствах, який буде містити:

процедури оцінки рефлексивних характеристик агентів, які приймають участь в узгоджені рішень, для виявлення напрямків впливу центру управління, серед яких: аналіз психологічного стану опонента, механізм впливу і перевірка результатів узгодження рішення;

процедури прогнозування результатів прийняття рішень агентами, які приймають участь в процесі узгодження рішень на підприємствах;

процедури оцінки економічної ефективності результатів рефлексивного управління процесами узгодження рішень на підприємствах з урахуванням витрат на реалізацію рефлексивних управляючих впливів та отриманих вигід.

Перспективним напрямом дослідження є детальна розробка механізму рефлексивного управління узгодженням рішень на підприємствах з урахуванням приведених особливостей.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Турлакова С.С. Рефлексивное управление стадным поведением на предприятиях: концепция, модели и методы: монография / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Киев, 2020. – 322 с.
  2. Логвиненко Б.И. Теоретические аспекты рефлексивного управления в системе согласования решений на предприятии – Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем. Матеріали XI міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції 11-12 квітня 2019 р. – Мультимедійне наук. електрон. вид. – Братислава – Харків, ВШЕМ – ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. Укр. мова,рос. мова, англ. мова. – Назва з тит. екрана
  3. Логвиненко Б.И. Обоснование актуальности рефлексивного управления в системе согласования решений на предприятиях – Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем. Матеріали X міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції 5-6 квітня 2018 р. – Харків, ВШЕМ – ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2018. – 224 с.
  4. Социология управления: Учебный словарь / Р.В. Леньков, О.А. Колосова, О.А. Куликова, Е.В. Тихонова. – М.: Форум: НИЦ ИНФРА-М, 2014. – 136 с.
  5. Методы социологического исследования: Учебник / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко; МГУ им. М.В. Ломоносова (МГУ). – М.: ИНФРА-М, 2009. – 768 с.
  6. Яресь, О. Б. Методы принятия управленческих решений : учеб. пособие / О. Б. Яресь, И. В. Паньшин ; Владим. гос. ун-т имени Александра Григорьевича и Николая Григорьевича Столетовых. – Владимир : Изд-во Владим. гос. ун-та имени Александра Григорьевича и Николая Григорьевича Столетовых, 2011. – 66 с.
  7. Баллод, Б. А. Методы и алгоритмы принятия решений в экономике : учеб. пособие / Б. А. Баллод, Н. Н. Елизарова. – М.: Финансы и статистика : Инфра-М, 2009 . – 224 с.
  8. Асалиев А. М. Мирзабалаева Ф. И. Алиева П.Р. Развитие трудового потенциала / А.М.Асалиев, Ф.И.Мирзабалаева, П.Р.Алиева. – Учебное пособие. – Изд-во: НИЦ Инфра-М. – 2016.