МЕТОДИ ЦІЛЕОРІЄНТОВАНОЇ РОЗРОБКИ ВИМОГ ДО УПРАВЛІНСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Денісова О.О.
к.е.н., доцент
denisova@kneu.edu.ua
ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана” (Україна)

Презентація

Керування вимогами є однією з дисциплін інжинірингу інформаційних систем, важливість якої є безумовною і беззаперечною. Крім якості кінцевого продукту, вимоги, зокрема ступінь їх повноти, правильності і стабільності, визначають також тривалість проекту та його вартість. Останнім часом до цього переліку додано показник задовільності результатів проекту з точки зору його стейкхолдерів.

Традиційно сформульовані вимоги охоплюють здебільшого процеси і дані, практично не торкаючись обґрунтувань і проблем високого рівня. Сформовані бізнес-вимоги можуть бути неточними або неправильними з точки зору відповідності очікуванням замовника, суперечливими через розбіжності в інтересах і пріоритетах стейкхолдерів або неузгодженість опорних поглядів на функції майбутньої ІС, надто загальними або надто конкретними. Все це ускладнює сприйняття справжніх потреб замовника і формулювання відповідних функціональних вимог, а також унеможливлює перевірку задоволення цих потреб у розробленій ІС.

Для вирішення вказаних проблем пропонується два підходи – забезпечення процесу керування вимогами додатковою інформаційно-аналітичною підтримкою і розширення моделей вимог за рахунок цілей як окремого об’єкта аналізу і моделювання. Це забезпечить підтримку раннього аналізу вимог, критерій визначення повноти специфікації вимог, критерій доречності вимог та їх обґрунтування, відстеження зв’язків від високорівневих стратегічних цілей до низькорівневих технічних вимог, структурування складного комплексу вимог і відповідних специфікацій, виявлення і вирішення конфліктів між різноманітними точками зору і відповідними вимогами, аналіз варіативних сценаріїв з альтернативними уточненнями цілей та альтернативним розподіленням обов’язків, а також кількісним та якісним аналізом кожної альтернативи, подання вимог для обговорення, оцінювання, уточнення та розробки нових альтернатив стейкхолдерам з прийнятним для останніх рівнем абстрагування, розмежування стабільної інформації від нестабільної.

За результатами проведеного аналізу визначено відповідність існуючих методів і фреймворків цілеорієнтованого інжинірингу описаним завданням. Метод аналізу цільових вимог GBRAM є корисним для виявлення цілей. Фреймворк нефункціональних вимог NFR доцільно використовувати для аналізу наслідків архітектурних рішень та їх впливу на якісні характеристики проектованої системи. Моделі стратегічних залежностей i* можуть бути рекомендовані для подання соціального чи організаційного контексту. Методологія KAOS забезпечує формування специфікації програмного забезпечення на основі вимог та автоматичне генерування початкової архітектурної моделі на основі моделі цілей.

Відкритими залишаються кілька актуальних завдань: дослідження варіативності предметної області для аналізу альтернативних конфігурацій всієї системи і передбачення на цій основі змін вимог з орієнтацію на бізнес-цілі високого рівня; інтеграція цілеорієнтованого розроблення вимог у процес автоматизованого інжинірингу системи, коли оперування цільовими моделями напряму відображається у вимогах і проектних рішеннях після вирішення всіх конфліктів; інтеграція ціле- та агенто-орієнтованого підходів до системної інженерії.