ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

Дзюба С.В.
к.т.н., с.н.с.
sergejdzuba@gmail.com
Придніпровський науковий центр НАН України і МОН України
Осадча Н.В.
д.е.н., доцент
nosadcha86@gmail.com
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України

Презентація

Україна маючи значний ресурсний та промисловий потенціал недостатньо ефективно використовує свої експортні можливості. Відсутній дієвий механізм диверсифікації ринків, в структурі українського імпорту є значна частка власного експорту. Про недосконалість експортного потенціалу свідчить і структура зовнішньої торгівлі України і, в першу чергу, її експорту.

Більшу частину експорту України становить продукція з низьким ступенем переробки, зокрема чорні метали та вироби з них (понад 42%), мінеральні продукти (понад 10%). У той же час частка продукції більш високого ступеня переробки, насамперед машин та устаткування, незначна. В умовах фінансової кризи доцільно розробити дієву модель прогнозування розвитку торгівлі високотехнологічною продукцією [1,2].

Слід відмітити, необхідність розробки програми щодо підвищення відсотка високотехнологічної продукції в загальному обсязі в Україні (за пронозами попит на цю групу товарів значно зросте). В Україні частка продукції високого рівня наукоємності складає - 1,6 % (Табл. 1).

Таблиця 1

Структура промислової продукції регіонів України за рівнем наукоємкості, %

Рівень наукоємності продукції Україна Області
Дніпропетровська Донецька Запорізька Полтавська Харківська Київська
Високий 1,6 0,1 0,1 0,9 0,2 3,2 2,2
Виробництво комп’ютерів, електронної та обчислюваної техніки 0,6 0,1 0,7 0,1 1,0 0,8
Виробництво основнихфармацевтичних продуктів 1,0 0,1 0,2 0,1 2,2 1,4
Середньовисокий 10,1 6,3 6,9 16,9 10,7 15,8 7,5
Виробництво електричногоустаткування 1,5 0,6 1,6 4,6 0,5 4,5 2,0
Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань 2,3 1,1 3,4 1,6 1,9 6,6 1,8
Виробництво автотранспортнихзасобів 2,8 1,6 0,4 9,0 6,9 3,3 1,4
Виробництво хімічних речовин тахімічної продукції 3,5 3,0 1,5 1,7 1,4 1,4 2,3

Більшу частину експорту України становить продукція з низьким ступенем переробки, а продукції більш високого ступеня переробки, насамперед машин та устаткування, незначна.

На підставі аналізу, який проведено авторами, Україна має кілька конкурентних позицій, що дають українській промисловості деякі конкурентні переваги навіть перед Китаєм:

перша конкурентна перевага – дешева робоча сила. Низькі заробітки китайців залишилися в минулому. З початку 2000-х зарплати у Китаю зросли більш ніж у 4 рази, а в Україні вартість робочої сили значно зменшилась із 2014 р. Середня місячна заробітна плата у китайських містах вже близько 1 тис. доларів, а в Україні 10 000 грн;

друга конкурентна перевага – потреба Китаю в сільськогосподарській продукції. Населення Китаю продовжує зростати, за останні 7 років воно збільшилося майже на 50 млн. Воно потребує, як мінімум, продуктів харчування. Для України відкриваються можливості з її аграрним сектором, що швидко розвивається. Китай зацікавлений в українських продуктах. Українські компанії, що пройшли сертифікацію ЄС, здатні надати продукти необхідної якості;

третя конкурентна перевага – Україна входить до стратегічних планів Китаю. Китай не живе короткостроковими перспективами. У них традиційно присутнє стратегічне мислення в державному плануванні. 10-30 років Відродження Шовкового шляху – це ідея країни, що чітко артикулюється. Україна знаходиться на цій дорозі. Китайське керівництво справедливо вважає, що навіть тільки через це ми можемо становити для них інтерес;

четверта перевага – наявність в Україні ЗВТ з ЄС. Так як Китай вважається найважливішим постачальником товарів в ЄС, тому їх підприємства мають план перенести частку виробництв, наприклад, до України та ти самим диверсифікувати ризики і зниження імпортних мит завдяки ЗВТ з Європою;

п’ята перевага – стійка позиція України щодо співпраці з ЄС. Якщо інші ЗВТ України теж почнуть нормально працювати, то шансів у Китаю на просування своєї продукції в інші точки світу також збільшуються.

Україна має можливості для виходу на європейські ринки, у тому числі, шляхом витиснення виробників із інших країн, що не відносяться до ЄС, внаслідок преференцій, які надаються згідно Угоди про асоціацію з ЄС. Крім торговельних преференцій, Україна має вигідне географічне розташування, що дає можливість скоротити логістичні витрати у порівнянні з азіатськими країнами, які наразі є «світовою фабрикою». Внаслідок цього підвищується інтерес закордонних інвесторів щодо інвестування до української промисловості, незважаючи на бойові дії на сході та провалену боротьбу з корупцією. Слід зазначити, що перші позиції за обсягами імпорту до ЄС займають високотехнологічні товари або товари, які є корисними копалинами або продуктами їх переробки [3-5].

Для побудови кореляційної моделі прогнозної оцінки залежності обсягів експорту високотехнологічної продукції (Y) від низки регіональних чинників пропонується розрахувати та визначити взаємозв’язок обсягів експорту високотехнологічної продукції з наступними факторами: Х1 – обсяг випуску інноваційної продукції в регіоні; Х2 – витрати на науку та розробки в регіоні; Х3 – кількість науковців в регіоні; Х4 – обсяг експорту інноваційної продукції з регіону.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Задоя А.О. Зовнішня торгівля України: сучасні масштаби, структура і тенденції / А.О. Задоя // Академічний огляд. – 2016. – № 2(45). – С. 110–117.
  2. Гужва І. Слабка ланка: як Україні вмонтуватися в глобальні ланцюги доданої вартості.
  3. Ляшенко В.І. Регулювання розвитку економічних систем: теорія, режими, інститути / В.І. Ляшенко// – Донецьк: ДонНТУ, 2006. – 668 с.
  4. Осадча Н.В. Формальні та неформальні глобальні інститути регулювання митної справи / Н.В. Осадча, І.Л. Сазонець // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси, 2012. – Вип. 30, ч. ІІІ. – С. 140–149.
  5. ChenK., Z. Chen, andJ. Wei.(2009). Legal Protection of Investors, Corporate Governance, and the Cost of EquityCapital. Corporate Finance, 15(3), 273-289.