АНАЛІЗ ПОРТФЕЛЮ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ ОТГ
Бакурова А.В.
д.е.н., професор
abaka111060@gmail.com
Національний університет “Запорізька політехніка” (Україна)
Діденко А.В.
к.е.н., доцент
naya@i.ua
Класичний приватний університет (Україна)
Презентація
Реформа децентралізації є однією з найуспішніших реформ останніх років, яка дала можливість місцевим територіальним громадам самостійно обирати шляхи розвитку. Створені Об’єднані територіальні громади (ОТГ) повинні чітко розуміти перелік питань, що знаходяться під їх підпорядкуванням, розробляти механізми їх вирішення та приймати відповідні рішення в межах своїх повноважень. Загострення економічної та політичної ситуації в країні змушує територіальні громади шукати напрямки для зміцнення власної фінансової спроможності. Одним з таких напрямків є проведення виваженої податкової політики, в якій встановлення ставок податків виступає регулятором впливу. Місцеві податки та збори є базисом для побудови справжньої самостійної спроможності ОТГ, тобто без отримання дотацій і субвенцій з держбюджету, оскільки вони формуються самою ОТГ та їх надходження залишаються в бюджеті ОТГ. Для цього територіальна громада повинна мати належну базу оподаткування (ресурсний потенціал).
Згідно до Податкового кодексу України [1] до місцевих зборів належать збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. А до місцевих податків належать податок на майно (поділяється на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плату за землю) та єдиний податок. Ці два види податків є базою формування податкових надходжень місцевого бюджету. За даними [2] у 2018-2019 рр. надходження податку на майно в загальному обсязі податкових надходжень місцевих бюджетів України складали 51%, єдиного податку 48%.
ОТГ надано право самостійно визначати ставки єдиного податку в межах визначених законодавством, при цьому варто знайти баланс між бажаними податковими надходженнями та встановленням податкових ставок, адже одним з наслідків збільшення податкового тиску є ухиляння від сплати податків.
Значну проблему для ОТГ становить процес проведення земельної реформи, яка мала на меті надати більше повноважень територіальним громадам для формування власних податкових надходжень, проте цей процес є дуже складним та багатоетапним. Формалізація податку на майно містить значну кількість ставок для різних об’єктів, тому далі розглянемо процес визначення ставок тільки для єдиного податку. Для формалізації даних та визначення ставок податків введемо позначення: \(M\) – розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; \(P\) – розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; \(D\) – дохід; \(N_0\) – нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Нехай \(C_i\) – ставка єдиного податку (ЄП) для платників \(i\)-тої групи, \(i = \overline{1,4}\). Згідно законодавства для кожної групи маємо обмеження на визначення ставок єдиного податку (вже у частках):
\[ \begin{aligned} 0 < C_1 &\leq 0,1M; \\ 0 < C_2 &\leq 0,2P; \end{aligned} \]
\[ 0 < C_3 = \begin{cases} 0,03D, &\text{якщо ПДВ } \ne 0; \\ 0,05D, &\text{якщо ПДВ } \subset ЄП. \end{cases} \]
Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та визначається в залежності від бази оподаткування \(B_j, j=\overline{1,6}\).
Нехай \(a_i\) – надходження від податку певного виду (залежить від ставки та бази); \(x_i\) – частка податку в портфелі доходів. Згідно класичної теорії Марковиця загальна модель оптимізації портфелю місцевих податків та зборів має вигляд:
\[ \begin{cases} Risk = \sum_{i=1}^{n}(a_i - \overline{a}) \cdot x_i \cdot x_j \rightarrow min, \\ Sum = \sum_{i=1}^n a_i \cdot x_i \rightarrow min, \\ \sum_{i=1}^n x_i = 1, x \in [0 ... 1]. \end{cases} \]
Застосування моделі оптимізації портфелю місцевих податків та зборів дозволить ОТГ управляти власними доходами, знаходити оптимальні податкові ставки та стратегії для зміцнення власної фінансової спроможності. Подальше дослідження спрямовано на врахування специфіки діяльності ОТГ згідно її податкового потенціалу.