МОДЕЛІ МООС І МОНІТОРИНГ ІНДИКАТОРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Артеменко В.Б.
к.е.н., доцент
victor.artemenko@gmail.com
Львівський торговельно-економічний університет (Україна)

Тематика масових відкритих онлайн курсів (МООС) – одна з найбільш обговорюваних в інтернеті. Серед активних учасників освітніх проектів, що використовують MOOC, можна відзначити: EdX, Coursera, Udacity. Заслуговує уваги і проект OpenupEd, ініційований Європейською асоціацією університетів електронного навчання (EADTU) і вітчизняній освітній проект Prometheus, який використовує найкращі онлайн курси України та світу.

На засадах аналізу застосування вказаних освітніх проектів і сучасних наукових публікацій з цієї тематики можна зробити висновки, що різноманітні педагогічні підходи до масових відкритих онлайн курсів трансформувалися у наступну типологію МООС.

xMOOC – модель, яка орієнтована на академічний підхід до навчання та підтримувана в класичних університетах. Зміст онлайн курсів розробляється викладачами та експертами в деякій предметній галузі, курси проходять за чітким графіком навчання та містять конкретні завдання, що передбачають атестацію учасників і оцінювання їх знань. Прикладами такої моделі є проекти Coursera, EdX, Udacity, які успішно діють з 2012 року.

cMOOC – модель, заснована на коннективістському підході та передбачає використання концепції зв’язаних знань (connective knowledge) та спілкування учасників і обговорення конкретних тем. Особливістю курсів cMOOC є те, що навчання проходить у зв’язаній мережею групі людей, які активно спілкуються і використовують блоги, вікі, форуми, соціальні мережі та інші веб-інструменти для пошуку знань. Основне завдання учасників cMOOC – це пошук і подання навчального матеріалу за допомогою різних форм і засобів.

xMOOC/cMOOC – гібридна модель, заснована на поєднанні використання платформи X, наприклад, системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS) і платформи C, наприклад, соціальної мережі. Модель поєднує формальну і неформальну навчальну діяльність (на платформі X) з неофіційним навчанням (на C платформі), забезпечуючи таким чином співпрацю учасників курсу для створення безперервного потоку знань між платформами. Співпраця інтерпретується як педагогічний ресурс, який безпосередньо залучає учасників та знижує рівень відмови від MOOC.

Ми маємо на меті розглянути у доповіді гібридну модель МООС, яка спрямована на розробку контенту і технології навчання користувачів системи моніторингу зведених індикаторів ефективності розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення.

В роботах [1, 2] висвітлюються підходи, спрямовані на розробку системи синтетичних індикаторів якості життя населення. Мова йде про використання економетричного підходу до згортання аналізованих статистичних показників у регіональні синтетичні індикатори якості життя (РСІЯЖ). Для їх застосування пропонується також створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу регіональних синтетичних індикаторів якості життя (ІАСМ-РСІЯЖ).

Підходи до створення ІАСМ-РСІЯЖ висвітлюються в роботах [3, 4]. Тут зазначається, що необхідною вимогою застосування цієї системи є залучення до навчання її цільових користувачів: інвесторів, підприємців, фахівців органів державного та місцевого управління, інших агентів. Це обумовлюється тим, що цільові користувачі мають ознайомитися з можливостями ІАСМ-РСІЯЖ, добре розуміти методи побудови та практичного застосування РСІЯЖ.

На наш погляд, навчання цільових користувачів ІАСМ-РСІЯЖ доцільно проводити з використанням гібридної моделі МООС “Моніторинг індикаторів ефективності регіонального розвитку”. Цей МООС матиме дві платформи. LMS Moodle застосовуватиметься як платформа Х. На платформі С передбачається широке використання соціальних мереж (насамперед, Twitter) і сучасних веб-інструментів для формування персональних навчальних середовищ [5].

Результати виконаних досліджень дозволяють зробити такі висновки:

  • МООС є новим, недостатньо дослідженим інноваційним підходом до організації навчання цільових користувачів інформаційно-аналітичних систем;
  • на основі запропонованої гібридної моделі MOOC можна забезпечити цільовим користувачам ІАСМ-РСІЯЖ – учасникам онлайн курсу “Моніторинг індикаторів ефективності регіонального розвитку” – підвищення кваліфікації, залучити їх до спільних проектів, сформувати стійкі співтовариства практиків і сприяти таким чином їхньому професійному розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Артеменко В.Б. Моделювання комплексних оцінок ефективності соціально-економічного розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення. Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. Серія прикладна математика та інформатика. 2005. Вип. 10. С. 59-70.
  2. Артеменко В.Б. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення. Регіональна економіка. 2005. №3. С. 84-93.
  3. Артеменко В.Б. Методологічні та інструментальні основи моніторингових оцінювань ефективності соціально-економічного розвитку регіонів. Економічні системи: монографія. Т.2 / за ред. Г. І. Башнянина. Львів: Вид-во комерційної академії, 2011. С. 434-443.
  4. Артеменко В.Б. Дистанционная поддержка приобретения знаний в системе мониторинга эффективности управления социально-экономическим развитием регионов.
  5. Артеменко В.Б. Персональные учебные среды в управлении региональным развитием.