КОЕВОЛЮЦІЯ, РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ТА СИНЕРГІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Скіцько В.І.
к.е.н., доцент кафедри економіко-математичного моделювання
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (Україна)

Презентація

Зростаюча кількість різних цифрових технологій та їх постійний розвиток зумовлює потребу в дослідженнях різних аспектів їх використання з метою підвищення ефективності їх застосування у різних сферах бізнесу та життєдіяльності людини. Зокрема, нами у роботі [1] було досліджено взаємний вплив цифрових технологій (Великі дані, Інтернет Речей, Хмарні обчислення, автономні роботи, Штучний інтелект, самокеровані транспортні засоби та безпілотні літальні апарати, 3D-друк, сенсорні технології, віртуальна та доповнена реальність, Блокчейн, бездротовий зв’язок нового покоління, біонічні технології) в логістичних системах та описано спосіб оцінювання відповідного ефекту синергії. В [2] досліджується синергія Великих Даних та Інтернету Речей, а в [3] – Блокчейну та Хмарних обчислень в цілому. Проте, на нашу думку, щодо цифрових технологій також можна застосувати поняття коеволюції та рефлекcивності.

Коеволюція – це явище, яке передбачає вплив одних елементів системи на розвиток інших. Поняття коеволюції можна застосувати до процесу спільного розвитку цифрових технологій та людського суспільства (в т.ч. й цифрового суспільства), зокрема, в контексті мережевої взаємодії людини з машинами (Human-to-Machine, H2M), а також розвитку окремих цифрових технологій під впливом розвитку інших, зокрема, в контексті взаємодії машини з машинами (Machine -to-Machine, M2M).

Наприклад, завдяки бездротовому зв’язку нового покоління значно зросте швидкість та обсяг передачі даних, що відобразиться на розвитку цифрових медіа, Хмарних обчислень, Промисловому Інтернету речей, швидкості прийняття обґрунтованих управлінських рішень у бізнесі тощо. Окрім того, застосування будь-якої цифрової технології вимагає відповідних умінь та знань користувачів (працівників). Тому розвиток цифрових технологій вимагає, зокрема, постійного набуття нових умінь та знань користувачами самостійно чи за допомогою відповідних спеціалістів, підвищення кваліфікації працівниками на підприємствах тощо.

В еволюційній теорії є термін «пристосованість», який окреслює здатність деякої особини до виживання та розмноження шляхом адаптування до умов середовища існування. В коеволюції пристосованість окремої особини в популяції залежить від інших особин цієї популяції, тобто, розвиток особини залежить від її оточення. В цьому випадку, мова йде про абсолютну та відносну пристосованість.

В контексті застосування цифрових технологій в деякій економіко-соціальній системі під пристосованістю можна вважати спроможність як складових економіко-соціальних систем виконувати завдання залежно від внутрішнього оточення (інших складових економіко-соціальної системи) та зовнішнього середовища, в якому існує ця система, так і здатність окремої цифрової технології бути використаною у повній мірі для виконання деякого завдання залежно від інших цифрових технологій. Абсолютна пристосованість складових економіко-соціальної системи буде характеризуватися ефективністю їх функціонування, а відносна показувати цю ефективність, залежно від функціонування інших складових систем та елементів зовнішнього середовища. Припустивши, що з часом усі складові економіко-соціальної системи будуть розвиватися, можна зробити висновок, що їх абсолютна пристосованість також зростає, а відносна – буде приблизно на одному рівні, оскільки їх оточення також покращується. Аналогічні висновки можна зробити й для цифрових технологій.

Цифрові технології, які використовуються в межах однієї економіко-соціальної системи, впливають одна на одну по різному (безпосередньо чи опосередковано). Наприклад, завдяки Інтернету Речей значно спрощується передача даних без залучення людини, що впливає на ефективність роботи майже усіх інших цифрових технологій. Але на роботу Інтернету Речей значно впливає програмно-апаратне забезпечення користувачів та операторів мобільного та стаціонарного зв’язку (іншими словами, бездротовий зв’язок нового покоління). В цьому випадку можна говорити про рефлексивність та рефлексивне управління. Особливо актуальними ці поняття є для Індустрії 4.0, де виробничі процеси відбуваються за мінімального втручання людини, а роль кіберфізичних систем та штучного інтелекту значно зростає.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Скіцько В.І. Синергія цифрових технологій в логістичних системах // Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 16. С. 18-24

  2. Gandhi P. The Synergy between Big Data and the Internet of Things.

  3. Piletic P. The Advent of a New Synergy: the Blockchain & Cloud.