МОДЕЛЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Мухін В.С.
аспірант кафедри економіки, підприємництва та фінансів
Бердянський державний педагогічний університет (Україна)

В умовах сучасної трансформаційної економіки виробничий і економічний потенціал національного курортно-рекреаційного і туристичного комплексу не може ефективно використовуватися і відтворюватися, якщо не буде сформований ефективний механізм управління його інноваційною діяльністю [1, 2]. Зростаюча роль інновацій обумовлена, по-перше, самою природою ринкових відносин, по-друге, необхідністю глибоких якісних перетворень в курортно-туристичній сфері України з метою виходу на траєкторію стійкого зростання. Таким чином, в ринковій курортно-рекреаційній економіці інновації є ефективним засобом конкурентної боротьби, оскільки ведуть до створення нових потреб і зниження собівартості продукції, до припливу інвестицій і підвищення іміджу виробника нових продуктів, до відкриття і захвату нових ринків, у тому числі і зовнішніх.

Одним з ключових питань сучасної економічної теорії є розуміння механізмів народження і поширення інновацій [3, 4]. Поява інновацій в курортно-рекреаційній сфері обумовлена наступними обставинами:

  1. Потребою ринку, тобто наявним попитом на певні курортно-рекреаційні продукти. Його можна ще назвати еволюційним. До еволюційного попиту також відносяться різні зміни в курортних продуктах, що є на ринку.

  2. Інтелектуальна діяльність фахівців рекреаційного напряму для створення нового курортно-рекреаційні продукту, направленого на задоволення попиту, який відсутній на ринку, але може з’явитися з появою цього нового продукту. Його можна назвати прогнозованим [5].

Початковим рівнем зародження інновацій, на наш погляд, є окрема курортно-рекреаційна структура. При цьому інновації на такому рівні продукують інноваційні процеси в національній курортно-туристичній сфері. У зв’язку з цим, для кожного курортно-рекреаційного комплексу створюються нові умови їх функціонування і утворюються нові стимули для подальшої зміни їх поведінки.

З метою дослідження цієї проблеми побудовано модель процесу переходу на інноваційний продукт курортно-рекреаційним комплексом при існуючих традиційних продуктах та виконано дослідження умов переходу на інноваційний рівень. Також побудовано модель отримання дисконтованного прибутку в умовах інноваційної діяльності з врахуванням конкуренції та спільного існування на ринку інноваційних та традиційних продуктів; виконано дослідження такої моделі та отримано сценарій інноваційного розвитку.

Аналіз результатів моделювання інноваційної складової курортно-рекреаційної економіки дозволяє зробити висновок, що функціонування такої економіки володіє принципом безперервності, а її розвиток володіє принципом дискретності. У нашому розумінні, дискретність розвитку курортно-туристичної економіки – це принцип розвитку рекреаційної системи, при якому її розвиток характеризується розрізнюваними тривалими часовими періодами, в яких система функціонує у відносно стійких станах; при цьому перехід між даними станами здійснюється стрибкоподібно. Даний стрибкоподібний перехід в розвитку курортно-туристичної економіки є дискретним стрибком, під яким слід розуміти перехід через нестійкі стани до стійкого перебування економіки на вищому якісному рівні, тобто перехід від хаосу до порядку. Причиною дискретних змін є виникнення і застосування інновацій [6, 7].

Поява курортно-рекреаційних інновацій сприяє появі нових реабілітаційних способів і лікувальних технологій, збільшенню попиту на курортно-рекреаційні продукти, а, отже, і зародженню нової хвилі розвитку, що характеризується життєвим циклом даних інновацій. В процесі розвитку курортно-рекреаційної економіки одні інновації і відповідні їм хвилі змінюють інші інновації і нові хвилі. Перехід від однієї хвилі до іншої викликає дискретний стрибок в розвитку.

Аналізуючи з цих позицій стан курортно-рекреаційної сфери України, слід зазначити, що нині чинна хвиля розвитку на базі деякої сукупності традиційних інновацій вичерпала свій потенціал розвитку, руйнування старого стану вже активізувалося і почалося очищення економічного простору від старих неефективних елементів, але при цьому інноваційні процеси ще не сформували нові елементи для заміщення. В цьому випадку реалізувався тривалий перехідний нестійкий період в курортно-рекреаційній економіці, що супроводжується депресією і кризою [8].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санто. -– М.: Прогресс, 2005. – 376 с.

  2. Теория и механизм инноваций в рыночной экономике / под ред. Ю.В. Яковца. – М: Международный фонд Н.Д. Кондратьева, 1997. – 183 с.

  3. Глазьев С.Ю. Инновации: теория, механизм, государственное регулирование / С.Ю. Глазьев. - М.: РАГС, 2000. – 232 с.

  4. Краснов А.Г. Теория инновационной экономики / А.Г. Краснов. – Чебоксары: Логос, 2007. – 292 с.

  5. Гварлиани Т.Е. Развитие курортов Азово-Черноморского побережья: проблемы и приоритеты / Гварлиани Т.Е., Семкина Н.С., Екимова В.В. –- Сочи: СИБИП, 2010. – 336 с.

  6. Норт Д. Понимание процесса экономических изменений / Д. Норт. – М.: Изд. дом ГУ-ВШЭ, 2010. – 256 с.

  7. Шумпетер Й. Теория экономического развития: пер. с англ. / Й. Шумпетер. – М.: Эксмо, 2007. – 864 с.

  8. Полтерович В.М. Гипотеза об инновационной паузе и стратегия модернизации / В.М. Полтерович // Вопросы экономики. – 2009. – № 6. – С. 4-22.