ПРОГНОЗУВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ

Попко О.В.
к.е.н., доцент
Національний університет водного господарства та природокористування (Україна)

Трансформація світового простору в єдину зону, де вільно просуваються товари, послуги, фінансові та трудові ресурси, вимагає від суб’єктів даної системи правильного розуміння сутності процесу глобалізації та основних його характеристик. Термін «глобалізація» в сучасній економічній літературі є однією з найбільш часто вживаних категорій та використовується для ідентифікації закономірностей світового економічного розвитку. Глобальна економіка розглядається як історичний соціально-економічний процес, змістом якого є зростаючий взаємозв’язок і взаємозалежність національних економік, злиття національних ринків у єдиний світовий простір [1].

Американський фахівець з питань глобалізації Т. Фрідман в своїх працях зазначає «Глобалізація – це інтеграція ринків, націй-держав і технологій, що дозволяє індивідуумам, корпораціям, націям–державам досягати будь-якої точки світу швидше, глибше і дешевше, ніж раніше» [2]. До переваг глобалізації можна віднести: поглиблення спеціалізації й міжнародного поділу праці; економію на масштабах виробництва; міжнародну торгівлю на взаємовигідній основі; посилення конкуренції; зростання продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні, поширення передових технологій; можливість мобілізації значних обсягів фінансових ресурсів та ін.

Водночас дослідники з питань глобалізації відзначають не лише позитивні, а й негативні сторони процесу глобалізації. Остання часто зустрічає опір з боку національних економік через нерівномірність розподілу переваг, які у більшості випадків розподіляються на користь більш економічно розвинених країн. До негативних сторін глобалізації можна віднести наступні: процеси глобалізації зменшують економічний суверенітет країни; переваги глобалізації розподіляються нерівномірно; швидке поширення економічних збоїв і фінансових криз з одних регіонів світу в інші; високий рівень безробіття; зростання нелегальної міграції та ін.

Отже сучасна глобалізація являє собою складний процес економічної інтеграції світової спільноти. На думку експертів з питань глобалізації П.А. Лаудісіна та Е.Р. Петерсона, глобальний економічний порядок надалі буде підтримуватися п’ятьма силами впливу на глобальне бізнес-середовище, серед яких: зростання добробуту населення; зростання зацікавленості до економіки знань; стійка макроекономічна невизначеність; повернення геополітики; посилення націоналізму та протекціонізму [3]. При цьому, на думку авторів, перші дві сили є результатом подій, що виникли в попередні періоди глобалізації, решта три – є незалежними силами глобального операційного середовища, що виникли в посткризовий період та мають суттєвий влив на глобалізаційні процеси.

На основі останніх світових тенденцій Рада з глобальної ділової політики (GBPC) прогнозує чотири можливих сценарії розвитку нової глобальної парадигми, серед яких: глобалізація 3,0; поляризація; островізація; узагальнення (рис. 1). Кожен із потенційних сценаріїв вже найближчим часом може розгортатися як поодиноко, так і в комбінації з двох та більше. Так, націоналістична і протекціоністська політика націлені на створення регіональних, національних та субнаціональних економічних островів, в той час як технічний прогрес і поширення 3D-друку сприятиме формуванню об’єднаних регіональних економік, що може вплинути на скорочення транскордонних економічних зв’язків, а також споживчого попиту на традиційні продукти. Натомість для переходу до сценарію «Глобалізації 3.0» необхідно докласти максимальних зусиль з боку громадськості та політиків світового рівня.

Можливі сценарії розвитку нової глобальної парадигми

Рис. 1: Можливі сценарії розвитку нової глобальної парадигми

Таким чином, сучасна глобалізація являє собою складний процес економічної інтеграції світової спільноти. Надалі глобалізацію можна реалізовувати шляхом потужної політичної та економічної співпраці провідних країн світу. Виокремлення основних сил впливу на глобальне бізнес-середовище дозволяє спрогнозувати можливі сценарії їхнього розвитку, які вже найближчим часом можуть позначитися на подальшому формуванні нової глобальної парадигми.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бочан І.О. (2007). Глобальна економіка. – К. : Знання. – 403 с.
  2. Friedman J. (1989). Oligopoly Theory / J. Friedman. – Cambridge.
  3. Global Business Policy Council (GBPC) / Research Report. From Globalization to Islandization (2016) (2019, січень, 9)