МОНІТОРИНГ БЕЗПЕКИ ЗАЛУЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КАПІТАЛУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ

Петряєва З.Ф.
канд. екон. наук, професор,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна)

Презентація

У сучасних умовах однією з важливих і, на жаль, негативних сторін економічного життя нашої країни с гострий дефіцит фінансових ресурсів при одночасній необхідності реалізації широкомасштабних структурних перетворень, впровадження інноваційних технологій, створення конкурентоспроможного виробництва. У значній мірі це пов’язано з тим, що внутрішні джерела фінансування підприємств накопичуються досить повільно, а доля національних кредитно-фінансових установ залишається недостатньою для впровадження серйозних довгострокових програм стратегічного розвитку. І, як наслідок, виникає необхідність пошуку нових шляхів стимулювання інвестиційної активності у виробничій сфері за допомогою реалізації комплексу погоджених заходів у фінансовій, податковій, приватизаційній і зовнішньоекономічній сферах.

Однією з ланок цього комплексу є залучення додаткових фінансових ресурсів у формі інвестиційних і кредитних ресурсів розвинених країн та міжнародних фінансових організацій. Однак характер і спрямованість процесів інвестування суб’єктів господарювання свідчать про те, що інвестиційний клімат в Україні продовжує залишатися стійко непривабливим як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Методичним підходам щодо інвестиційних процесів завжди приділялася велика увага з боку практиків і науковців, що дістало відображення в розробках, статтях, монографіях багатьох вчених-економістів [1-5].

Найважливішою умовою формування інвестиційної привабливості національної економіки є стабільна норматнвно-правова база, яка б заохочувала капіталовкладення. Тому в напрямку удосконалення правового забезпечення господарської діяльності закордонних інвесторів повинні бути здійснені наступні заходи: приведення вітчизняного інвестиційного законодавства відповідно до міжнародних норм регулювання цієї сфери; забезпечення стабільності законодавчої бази на основі введення мораторію на прийняття тих законодавчих актів, які можуть погіршити умови господарювання всіх суб’єктів підприємництва; удосконалення законодавства щодо земельних відносин.

Слід підкреслити, що починаючи з 2000 року обсяг іноземних інвестицій мав тен­денцію до зростання завдяки активній участі у цьому процесі приватних інвесторів і зниженню у цей період урядового контролю над інвестиційним процесом. Однак у цей же час особливо гостро перед державою постала така проблема, якій на сучасному етапі економіки зовсім мало приділяється уваги. Сучасний стан державного регулювання інвестиційної діяльності, особливо капіталовкладень у виробничу сферу, не відповідає цивілізованим правилам і нормам, які склалися в індустріально розвинених країнах. Так, багатомільярдні кредити, які отримала Україна від Міжнародного валютного фонду були цілком спрямовані до банківської сфери, перш за все, для погашення зовнішніх зобов’язань нашої держави, і практично не торкнулися реального сектору економіки.

У зв’язку з цим необхідно на загальнодержавному рівні створити механізм обліку та контролю іноземних інвесторів на предмет перевірки їх репутації в минулому, а також відстеження результативності конкретних інвесторів за кордоном. Одним із заходів такого обліку та контролю є постійний моніторинг наслідків залучення іноземного капіталу.

Проведення моніторингу дозволить точніше визначати проблеми, які уповільнюють залучення закордонних капіталів, а також виявляти на мікрорівні позитивні та негативні тенденції, обумовлені присутністю цих капіталів, що особливо важливо для забезпечення й підтримки економічної безпеки розвитку підприємства.

Контроль та аналіз діяльності на інвестиційному ринку іноземних інвесторів дозволяє виділити серед них декілька типів залежно від ступеня можливих загроз для фінансової безпеки як країни, так і окремих підприємств.

До першого типу належать інвестори, які шляхом участі в інвестиційних проектах мають на меті усунення конкуренції на світовому ринку за допомогою встановлення жорстких умов співробітництва та обмежень, що приводять до втрати вітчизняними виробниками зовнішніх ринків збуту продукції. Другий тип інвесторів має на меті лише імпортування продукції в Україну або тільки закупівлю сировини і напівфабрикатів для експорту з країни. Це перетворює нашу державу в сировинний «придаток» і стимулює технологічну залежність вітчизняних підприємств від імпортерів, не поліпшуючи макроекономічної ситуації в цілому.

У деяких випадках інвестування здійснюється з метою розміщення в Україні небезпечних виробництв і технологій, які заборонені в розвинених країнах, для переробки і розміщення токсичних відходів, а також для поставки за знятого з виробництва устаткування і впровадження застарілих технологій, чим завдається шкода не тільки економіці, але й навколишньому середовищу. Одним з найнебезпечніших типів інвесторів, які провокують зростання корупції в державі та розкрадання національного багатства, є так звані «кримінальні» інвестори, що мають на меті «відмивання» незаконно отриманих коштів шляхом здійснення капіталовкладень або сприяння розвитку в Україні тіньового бізнесу. У процесі контролю та нагляду за інвестиційною діяльністю іноземних фірм правоохоронні органи України часто викривають багатоступінчасті схеми, які дозволяють таким «інвесторам» без порушення чинного законодавства одержувати надприбутки та вивозити їх за кордон.

У той же час для деяких українських підприємств характерним є використання отриманих іноземних коштів, невиконання інвестиційних зобов’язань, переказ валюти за кордон і т.п. І, як наслідок, у вигляді іноземних інвестицій, зокрема, із країн СНД, Балтії, з різних офшорних зон в Україну фактично надходять вітчизняні кошти, що перебувають в тіньовому обігу. Саме наявність перерахованих проблем підтверджує необхідність утворення системи моніторингу економічних наслідків залучення іноземного капіталу. Моніторінг інвестиційної безпеки повинен вирішувати наступні завдання: контроль поточного стану інвестиційної безпеки зовнішньоекономічних зв’язків підприємства, оцінка ефективності використовуваних форм і методів захисту інвестиційної безпеки вітчизняних підприємств. У результаті моніторингу зацікавлені організації зможуть мати можливість отримувати об’єктивну інформацію про стан інвестиційної безпеки та розробити адаптивні або попереджувальні заходи із збереження або посилення фінансової безпеки вітчизняних підприємств.

Система моніторингу економічних наслідків залучення іноземного капіталу є сукупністю елементів, які забезпечують певну цілісність спеціально організованих систематично безперервних спостережень у часі та просторі за процесами накопичення та дослідження інформації щодо іноземних капіталовкладень, які складаються під впливом об’єктивних законів і суб’єктивних факторів. Для реагування на дію окремих факторів будь-яка економічна система повинна мати спеціальний апарат моніторингу, і чим він досконаліший, тим вища пристосованість системи до зовнішнього середовища та її фінансова безпека. Зрозуміло, що окреме підприємство не в змозі проводити такого роду моніторинг, тому систему моніторингу треба організовувати централізовано на рівні держави, що забезпечить створення єдиної бази даних, до якої окремі підприємства зможуть звертатися із запитами стосовно потенційних іноземних інвесторів.

Для підвищення рівня інвестиційної безпеки підприємства, крім системи моніторингу, доцільно також створити єдиний банк даних іноземних інвестицій на українських підприємствах і запропонованих їм інвестиційних проектів. Крім цього, створити у вітчизняній економіці інфраструктуру державного стимулювання інвестицій, що забезпечить проектування та експертизу інвестиційних проектів, страхування ризиків при реалізації виробничих програм і відповідний інформаційно-консалтинговий супровід зазначених процесів.

Упровадження запропонованих заходів у комплексі дозволить сформувати та посилити потужний політико-економічний інтерес до забезпечення фінансової безпеки підприємств і створення сприятливих умов для їх функціонування в умовах залучення іноземних інвестицій.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гапоненко В.Ф. Экономическая безопасность предприятий. Подходы и принципы / В.Ф. Гапоненко, А.Л. Беспалько, А.С. Власков. – М. : Изд-во «Ось-89», 2007. – 208 с.

  2. Господарик Ю.П. Международная экономическая безопасность / Ю.П. Господарик, М.В. Пашковская. – 3-е изд., стер. – М. : Университет «Синергия», 2018. – 416 с.

  3. Козаченко Г.В. Экономическая безопасность: сущность и механизмы обеспечения: монография / Г.В. Козаченко, В.П. Пономарев, О.М. Ляшенко. – К. : Либра, 2003. – 280 с.

  4. Шеховцова Ю.А. Методика мониторинга инвестиционной безопасности государства [Текст] // Экономика, управление, финансы: материалы VI Междунар. науч. конф. (г. Краснодар, февраль 2016 г.). – Краснодар: Новация, 2016.– с. 1-5.

  5. Ястремська О.М. Моделювання оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств в умовах трансформації економіки /О.М. Ястремська // Проблеми науки. – 2005. – № 11. – с. 20-28.