МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЗАГРОЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Булкіна І.А.,
доцент кафедри міжнародного бізнесу та економічного аналізу
yartym.ia@gmail.com
Чепелюк М.І.
доцент кафедри міжнародного бізнесу та економічного аналізу
chepeliuk.margo@gmail.com
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна)

Загрози фінансово-економічній безпеці завжди були характерний для енергогенеруючих підприємств, оскільки виникнення аварійних ситуацій призводить до великих економічних втрат не тільки в енергетиці, а й у всіх інших видах економічної діяльності.

Щодо найбільш вагомих загроз на макрорівні можна віднести такі, як: зростаючий процес старіння генеруючого та електромережевого устаткування; недостатня пропускна спроможність електричних мереж у низці регіонів України; перехресне субсидіювання; зниження науково-технічного потенціалу галузі; незавершеність формування нормативно-правової бази функціонування підприємств електроенергетики стосовно нових економічних умов; недостатність оборотних коштів; накопичення дебіторської заборгованості електроенергетичних компаній; недосконалість систем обліку та інші. Проте попередження та подолання цих причин, ліквідація негативних наслідків їх впливу значною мірою залежить як від збалансованості і повноти законодавства країни про банкрутство (неспроможність), так і від розвиненості системи менеджменту кожного підприємства за складовою антикризового управління. Варто зазначити, що зарубіжні фахівці вважають, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних ознак. Отже, щоб процеси банкрутства суб’єктів підприємництва завдавали найменшої шкоди їх економіці, необхідним і доцільним стає проведення процедури превентивного виявлення та аналізу можливих загроз фінансово-економічної безпеки [2-3].

У якості вхідної інформації доцільно використовувати статистичну звітність енергогенеруючих підприємств, що міститься на їх сайтах [57]. На основі аналізу літературних джерел [1-4] було сформовано нормативні значення показників фінансово-економічної безпеки енергогенеруючих підприємств, що наведено у табл. 1, за рівнем загроз.

Таблиця 1

Показники фінансово-економічної безпеки енергогенеруючих підприємств

Вид загроз	Ознаковий показник	Нормативне значення	Умова наявності ознак загроз
Помірні загрози	Коефіцієнт покриття, Кп	Кп>1	Кп<1
	Валова рентабельність продукції (послуг), ВРП	ВРП >0	ВРП 0
Значні загрозі	Коефіцієнт забезпечення зобов’язань підприємства його активами, Кза	↑ Кзза	↓ Кзза
	Коефіцієнт забезпечення зобов’язань підприємства його оборотними активами, Кзоа	↑ Кззоа	↓ Кззоа
	Чисті активи, ЧА	↑ ЧА	↓ ЧА
Критичні загрози	Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Кла	Кла 0,5 [1]; Кла (0,2–0,35) [24]	Кла<0,5 [1]; Кла (0,2–0,35)[24]
	Коефіцієнт поточної ліквідності, Кпл	Кпл<2 [1]; Кпл (1–2) [24]	Кпл>2 [1]; Кпл (1–2) [24]
	Коефіцієнт Бівера, КБ	КБ>0,2 [1]; КБ (0,17–0,40) [24]	КБ <0,2 [1]; КБ (0,17–0,40) [24]

Так, критичні загрози представляють загрози для стабільного функціонування підприємств (забезпечення надійного енергопостачання, інвестиційної привабливості, ефективності і рентабельності підприємства). Значні загрози можуть значущим чином вплинути на результати діяльності енергетичного підприємства, однак не приводять до дестабілізації його діяльності. Помірні загрози є прийнятними для підприємств.

Поділ ризиків за значимістю проводиться для того, щоб визначити на якому рівні необхідно проводити управління даним ризиком. Якщо ризик є критичним і несе в собі загрозу стратегії підприємства або функціонуванню підприємства в цілому, то питання про управління даним ризиком повинен прийматися на найвищому рівні. Управління ж помірними ризиками може бути вирішеним лінійним менеджерам. Отже, у якості запобіжних заходів щодо попередження та уникнення ризиків фінансово-економічної безпеки енергогенеруючих підприємств можна вважати такі: щодо ознак помірних загроз – забезпечення зростання валової рентабельності продукції (послуг); забезпечення фінансової стійкості, стабільності підприємства; щодо доведення підприємства до стану значних загроз – забезпечення зростання усіх ознакових оцінних показників; перевірка вигідності умов договорів, що укладені чи повинні бути укладені; щодо критичних загроз – забезпечення ефективного використання грошових коштів; не порушення раціональної структури капіталу; забезпечення зростання частки прибутку, котра направляється на розвиток підприємства. Забезпечення кожного із наведених вище заходів потребує їх деталізації та складання плану реалізації з урахуванням бізнес-плану та специфіки фінансового стану кожного енергогенеруючого підприємства.

З наведеного вище можна зробити висновки про те, що використання у практичній діяльності енергогенеруючих підприємств даного методичного підходу до оцінки загроз фінансово-економічної безпеки дозволить менеджменту цих підприємств оперативно приймати управлінські рішення щодо запобігання загроз безпеці підприємств, оцінювати відповідні аспекти фінансового стану конкуруючих суб’єктів підприємницької діяльності у правовому полі країни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Іващенко Г.А. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємстві / Г.А. Іващенко, А.С. Скрипай// Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2015. – Том 21. – № 2. – С. 86–92.

2. Бурьянов В.П. Рискология (управление рисками): Учебное пособие / В.П. Бурьянов, К.А. Кирсанов, Л.М. Михайлов – [2-е изд., испр. и доп.] –– М.: Издательство «Экзамен», 2003. – 384 с.

3. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.

4. Електроенергетика України: стан і тенденції розвитку / Доповідь Центру Разумкова // Національна безпека і оборона – № 6. – К.: Центр Разумкова, 2012 – 56 с.