МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КУРОРТНО-ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

Кунгурцева-Мащенко Т.Є.
аспірант кафедри економіки, підприємництва та фінансів
Бердянський державний педагогічний університет (Україна)

Презентація

Трансформаційний розвиток економіки України зумовив появу перших напрямів інноваційної діяльності, впершу чергу, у сфері підприємництва. Зростає роль науково-технічного прогресу у вирішенні глобальних проблем, особливо комплексу соціальних, економічних та екологічних проблем, які накопичилися в результаті негативних дій на економіку з боку структурних диспропорцій і ускладнень із-за подорожчання природних ресурсів, в першу чергу паливно-енергетичних і сировинних, погрози безповоротного руйнування місця існування людини. Згідно даним Державного комітету статистики Україні [1], доля інноваційних товарів, робіт і послуг в загальному обсязі реалізованої продукції складала на Україні останніми роками близько 5%. Не отримала на Україні належного розвитку і курортно-туристична сфера. Світова практика свідчить, що курортно-туристична індустрія по прибутковості і динамічності розвитку поступається лише видобутку та переробці нафти і газу. За даними Всесвітньої туристської організації (UNWTO), курортно-туристичний бізнес забезпечує 10% обороту виробничо-сервісного ринку, на його частку припадає 7% загального обсягу світових інвестицій і 5% всіх податкових надходжень. Тому національна курортно-туристична сфера повинна розглядатися як одна з основних бюджетоутворюючих складових, що сприятиме розвитку інноваційних процесів, створенню нових курортно-туристичних продуктів і технологій спільно з підприємницькими структурами.

В умовах сучасної інноваційної економіки виробничий і економічний потенціал національного курортно-рекреаційного і туристичного комплексу не може ефективно використовуватися і відтворюватися, якщо не буде сформований ефективний механізм управління його інноваційною діяльністю. Слід також відзначити, що специфіка сучасного туристичного попиту проявляється в підвищенні інтересу саме до лікувальної складової курортно-рекреаційного продукту. Це пояснюється глобальними негативними тенденціями дії на організм людини з боку довкілля, високою мірою інтенсифікації праці, психологічними стресами, показниками здоров’я, що постійно погіршуються, і іншими негативними проявами сучасного життя. Попит на бальнеологічні курорти за останні три роки виріс більш, ніж на 50%, на пансіонати з лікуванням – на 15%. Сьогодні курортно-рекреаційний попит має тенденції зміни у бік індивідуалізації відпочинку, підвищення потреби в лікувальній складовій і зменшення терміну перебування на курорті [2]. Таким чином, інноваційний аспект економіки курортно-рекреаційних комплексів в сучасних умовах набуває особливої актуальності, що, у свою чергу, вимагає розробки відповідних підходів і інструментарію досліджень таких процесів, заснованого на системних методах і моделях.

Можна стверджувати, що інновації виконують наступні основні функції в курортно-рекреаційній економіці: відтворювальну, інвестиційну, стимулюючу. Відтворювальна функція означає, що інновація є важливим джерелом фінансування розширеного відтворення. Сенс відтворювальної функції полягає в здобутті прибутку від інновації і використанні її як джерела фінансових ресурсів. Прибуток, отриманий при реалізації інновації, може використовуватися по різних напрямах, у тому числі і як капітал. Цей капітал може спрямовуватися на фінансування нових видів інноваційної діяльності. Таким чином, використання прибутку від інновації для інвестування складає зміст інвестиційної функції інновації. Прибуток служить стимулом для курортів впроваджувати інші інновації, спонукає постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати сучасні методи управління. Все разом це складає зміст стимулюючої функції інновації.

Слід зазначити, що інновації виконують особливу функцію в системі відтворення – функцію породження змін, є джерелом саморозвитку і самоорганізації курортно-рекреаційних систем, а також є важливим внутрішнім процесом і структуроутворюючим елементом. Для кількісного визначення дій системи відтворення, в термінах існування вхідних впливів, введемо цільову функцію системи

\[\begin{equation} F:X \times S \times Y \rightarrow P, \tag{7} \end{equation}\]

де \(X=\{x_i\}, i=\overline{1,N}\), - ресурси системи (у тому числі інновації); \(S=\{s_i\}, i=\overline{1,N}\), - внутрішні стани системи (виробничі); \(Y=\{y_i\}, i=\overline{1,N}\), - випуск і реалізація курортно-рекреаційних продуктів; \(P\)- функція прибутку.

Якщо \(P\) має більш за одну компоненту, то \(P=P'=x\{P_i, i \in I_r\}\), де \(I_r=\overline{1,N}\)- число компонент (багатокритеріальна система). Представимо цільову функцію у вигляді двох функцій: вихідної \(W:X \times S \rightarrow Y\) і функції (7). Тоді

\[\begin{equation} G(x,p)=F(x,p,W(x,p)) \tag{8} \end{equation}\]

Функціонал (8), що описує дію всієї системи, є функціоналом ефективності. Реальні системи відтворення, як правило, мають декілька цілей і складаються з сукупності підсистем. Визначимо локальні цільові функції підсистем як \(f_{i}:X_i \times Y_i \rightarrow P, i \in I\) . Тоді функціонал (8) можна записати у вигляді \(G(x,p)=G(f(x), i \in I\), де \(f(x)=\{f_i(x), i \in I\}\)- показники якості підсистем.

В рамках дослідження інноваційно-інвестиційних процесів в курортно-туристичній економіці було побудовано модель розширеного виробництва курортних продуктів в умовах інноваційної курортно-рекреаційної економіки у вигляді моделі багатокритеріальної оптимізації та виконано її дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Матеріали Державного комітету статистики України.

  2. Гварлиани Т.Е. Развитие курортов Азово-Черноморского побережья: проблемы и приоритеты / Гварлиани Т.Е., Семкина Н.С., Екимова В.В. -– Сочи: СИБИП, 2018. – 336 с.