ПРИВАТНО-ДЕРЖАВНЕ ПАРТНЕРСТВО В РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ І НОВИХ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ДАНИХ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ З МЕТОЮ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА В НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЦІЛЯХ

Ющенко Н.Л.
к.е.н., доцент
Чернігівський національний технологічний університет (Україна)

Революція даних, що охоплює рух відкритих даних, зростання краудсорсингу, нові інформаційні комп’ютерні технології для збору даних і вибух в наявності великих даних, а також поява штучного інтелекту та Інтернету речей, вже трансформують суспільство. Обсяг даних у світі зростає за експонентою. За деякими оцінками, 90% даних в світі було створено за останні два роки, і, згідно прогнозів, їх обсяг збільшуватиметься на 40% щорічно [1]. Більша частина з них – це „вихлоп даних” або пасивно зібрані дані, одержані з повсякденної взаємодії з цифровими продуктами чи послугами, включаючи мобільні телефони, кредитні картки й соціальні мережі. Цей потік цифрових даних відомий як big data. Обсяги даних зростають через те, що вони все частіше збираються недорогими й численними інформаційно-чутливими, мобільними пристроями і тому, що здатність світу зберігати інформацію приблизно подвоювалась кожні 40 місяців з 1980-х років. Досягнення в сфері обчислювальної техніки та інформатики тепер дозволяють обробляти й аналізувати великі дані в реальному часі [2].

Статистична інформація є важливим елементом розвитку і безпосередньо впливає на створення потенціалу та модернізацію державного управління. Офіційна статистика є необхідним внеском в полегшення планування, моніторингу й оцінки державної політики, а також для підвищення рівня підзвітності громадян в контексті управління, орієнтованого на конкретні результати [3]. Аналогічним чином статистичні дані мають важливе значення для підтримки наукових досліджень і підтримки рішень приватного сектору та суспільства в цілому. Нові ідеї, здобуті з big data, можуть доповнювати офіційну статистику та дані опитувань, додаючи глибини і нюансів інформації щодо поведінки людей, їх досвіду. Інтеграція цих нових даних з традиційними даними повинна забезпечувати більш якісну, своєчасну й актуальну інформацію.

Дані є основою прийняття рішень і ресурсом для підзвітності. Більша частина великих даних, що можуть бути використані для суспільного блага, збираються приватним сектором. Сьогодні в приватному секторі аналіз великих даних є звичним явищем: профілювання споживачів, персоналізовані послуги, інтелектуальний аналіз [4], [5] застосовуються в маркетингу, рекламі та управлінні. Аналогічні методи можуть бути прийняті, щоб отримувати інформацію і бути орієнтиром для прийняття рішень в соціальній та економічній сфері. Таким чином, приватно-державне партнерство, швидше за все, набуде більшого поширення. Завдання полягатиме в забезпеченні його сталості в часі і створенні чітких меж для роз’яснення ролей та очікувань всіх сторін.

Нові джерела даних, нові технології і нові аналітичні підходи [6], у випадку їх відповідального застосування, можуть сприяти більш гнучкому, ефективному і основаному на фактичних даних прийняттю рішень і дозволять краще оцінювати прогрес в досягненні цілей сталого розвитку. Проте для реалізації можливостей, що надаються великими даними, необхідно забезпечити фундаментальні елементи прав людини: конфіденційність, етика та повага до суверенітету даних потребують оцінки прав окремих осіб одночасно з вигодами колективу. Численні нові дані збираються пасивно – за „цифровими слідами”, які залишають люди та від об’єктів з підтримкою датчиків або виводяться за допомогою алгоритмів. Так як big data є продуктом унікальних моделей поведінки людей, видалення явної персональної інформації може не повністю захищати конфіденційність. Поєднання кількох наборів даних може призвести до повторної ідентифікації окремих осіб або груп осіб, наражаючи їх на потенційні ризики [1]. Повинні бути ухвалені належні міри захисту даних як, наприклад, європейський закон GDPR [7] про збереження даних, щоб убезпечитись від неправильного використання або неправильного поводження з даними.