КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ
Шевченко М.С.,
студентка
angelseol26@gmail.com
Іванов С.М.
к.е.н., ст. викладач кафедри економічної кібернетики
flydaiver@gmail.com
Запорізький національний університет (Україна)
Для дослідження складних економічних об’єктів, де необхідно класифікувати значну кількість інформації, яка повинна бути придатна для подальшої обробки та аналізу отриманих груп, кластерний аналіз є досить корисним і ефективним [1]. Однією із переваг кластерного аналізу є те, що він дає можливість робити угруповання об’єктів не по одному параметру, а за певним набором ознак. Кластерний аналіз на відміну від більшості математико-статистичних методів не накладає ніяких обмежень на вид розглянутих об’єктів, дозволяє розглядати безліч вихідних даних практично довільної. Також кластерний аналіз дозволяє розглядати досить великий обсяг інформації і різко скорочувати, стискати великі масиви соціально економічної інформації, робити їх компактними і наочними [2].
Для застосування методу кластерного аналізу для дослідження Запорізького регіону було використано 17 статистичних показників [3], які найбільш інформативно і показово описують соціально-економічні характеристики розвитку міст та районів даного регіону.
За отриманою дендрограмою кластерів у прикладному програмному забезпеченні Statistica 12 по двадцяти п’ятьом містам та районам Запорізького регіону, яка представлена на рис. 9, де на осі ординат показані номери міст та районів Запорізького регіону, а по осі абсцис відкладено відстань між парами об’єктів або кластерів у відсотках від максимально можливої відстані в групі спостережень. Аналіз показників чисельності населення дозволив виявити три групи кластерів. Згідно дендрограми, до першої групи міст і районів (лідерам) відноситься місто Запоріжжя (С1). Другий кластер (помірностабільний) представлений містом Мелітополь (С4). Третій районний кластер представлений іншими містами та районами-аутсайдерами – містом Бердянськ (C2), містом Токмак (C5), Оріхівським районом (C18), Більмацьким районом (C7), Гуляйпільським районом (C12), Вільнянським районом (C11), Пологівським районом (C19) та іншіми містами та районами, що відрізняються від сусідів меншими обсягами реалізованої промислової продукції, невеликими обсягами виробництва продукції тваринництва та швидкими темпами скорочення населення.
Проведений кластерний аналіз дає змогу виявити найбільш розвинуті і відсталі райони та міста Запорізького регіону за основними показниками соціально-економічного розвитку [3]. Отримані результати можна використовувати для подальшого дослідження регіону і для формування стратегій щодо покращення соціально-економічної ситуації у всіх містах та районах.
ЛІТЕРАТУРА
Використання методів кластерного аналізу у практичній діяльності підприємства. 2011. (Дата звернення 07.03.19)
Кластерный анализ как инструмент оценки социльно-экономического развития регионов. 2011.. (Дата звернення 07.03.19)
Соціально-економічно становище Запорізької області. 2018.. (Дата звернення 07.03.19)