МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Мішин О.Ю.,
к.е.н., доц. кафедри міжнародного бізнесу та економічного аналізу
Мішина С.В.
к.е.н, доц. кафедри економіки та соціальних наук
svitlana.mishyna@hneu.net
ХНЕУ ім. С. Кузнеця (Україна)
Презентація
Соціальна безпека є важливою складовою економічної безпеки, яка повинна розглядатися на різних рівнях управління. Традиційно більше уваги приділяється питанням оцінки рівня соціальної безпеки на національному та регіональному та індивідуальному рівнях, про що і свідчать праці : М. Кальницької [1], В. Лугової, Т. Голубєвої [2], Н. Мехеди, А. Маджули [3]. Проте дослідження потребують питання інтегральної оцінки соціальної безпеки саме на мікрорівні. Метою дослідження є удосконалення науково-методичного забезпечення аналізу соціальної безпеки підприємства на основі розрахунку інтегрального показника.
Методика розрахунку інтегрального показника оцінки соціальної безпеки має включати: 1) обґрунтування мети, завдань, принципів аналізу; 2) визначення етапів аналізу; 3) обґрунтування індикаторів аналізу соціальної безпеки; 4) розрахунок інтегрального показника; 5) формулювання висновків і рекомендацій.
Метою аналізу є обґрунтування резервів підвищення рівня соціальної безпеки. Аналіз соціальної безпеки доцільно здійснювати на засадах принципів: системності, науковості, оперативності, ефективності та об’єктивності.
До числа індикаторів для розрахунку інтегрального показника оцінки соціальної безпеки слід включити: 1) за компенсаційною складовою: відсоток персоналу, задоволеного якістю соціального пакету; вартість соціального пакету на 1 працівника; відсоток персоналу, задоволеного об’єктами соціальної інфраструктури; витрати на соціальний розвиток в розрахунку на одного працівника; темпи зростання витрат на медичне обслуговування, спортивні та оздоровчі заходи; 2) за організаційно-статусною: питома вага персоналу, задоволеного роботою на своїх посадах; кількість персоналу, що працює в нормальних умовах праці; відсоток персоналу сумісного з корпоративною культурою; темпи зростання витрат на розвиток корпоративної культури; питома вага персоналу, задоволеного кар’єрним зростанням; 3) за морально-психологічною: кількість позитивно вирішених конфліктів; відсоток вирішених конфліктів; середня тривалість адаптаційного періоду на підприємстві; відсоток персоналу, що не приймав участі в конфліктах; питома вага персоналу, прихильного до колективу.
З метою розрахунку інтегрального показника оцінки соціальної безпеки попередньо слід здійснити стандартизацію оціночних індикаторів, шляхом відношення їх фактичних значень до максимальних за певний період часу. Розрахунок інтегрального показника слід здійснювати за такою формулою (16):
\[\begin{equation} I_{рп}=\sqrt[n-1]{I_{pп1} \times I_{pп2} \times ... \times I_n}, \tag{16} \end{equation}\]
де \(I_{pп1}, I_{pп2}, I_n\) – інтегральні показники за складовими соціальної безпеки;
n – кількість складових соціальної безпеки.
Попередньо слід розрахувати інтегральні показники за кожною складовою соціальної безпеки за формулою (17):
\[\begin{equation} Iрп_i=\sqrt[n-1]{C_1 \times C_2 \times ... \times C_n}, \tag{17} \end{equation}\]
де \(Iрп_i\) – інтегральний показник за і-ю складовою соціальної безпеки;
\(С_1, С_2, С_n\) – стандартизовані значення і-го показника за періодами.
n – кількість спостережень (років, місяців чи кварталів).
Науковою новизною дослідження є удосконалення науково-методичного забезпечення аналізу соціальної безпеки за рахунок обґрунтування етапів визначення інтегрального показника та переліку оціночних індикаторів.
ЛІТЕРАТУРА
Кальницька М.А. Соціальна безпека: поняття та рівні дослідження / М.А. Кальницька // Глобальна та національні проблеми економіки. – 2017. – № 17. – С. 566 – 571.
Лугова В.М. Соціальна безпека як ключова підсистема безпеки підприємства / В.М. Лугова, Т.В. Голубєва // Бізнес Інформ. – 2011. – № 10. – С. 69 – 72.