ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНІВ ЯК ОСНОВА БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

Перепелюкова О.В.
к.е.н., доцент кафедри міжнародного бізнесу та економічного аналізу
Харківський національний університет імені Семена Кузнеця (Україна)

Презентація

Сучасне соціально-економічне становище України визначає особливу актуальність державної діяльності щодо забезпечення економічної безпеки її регіонів. Сьогодні особлива роль відводиться можливостям окремого регіону формувати безпеку держави в цілому, залишаючись при цьому стабільною територією, яка розвивається, здатної результативно протистояти економічним загрозам або запобігати їх появі.

Сутність регіональної економічної безпеки полягає в можливості дієвого контролю з боку регіональних органів управління щодо ефективного використання природних, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, прискоренню економічного зростання, підвищення якості продукції, конкурентоспроможності виробництва. Основними характеристиками, що визначають економічну безпеку регіону є: рівень підприємницької активності; збалансованість розподілу доходів; підвищення професійного, освітнього і культурного рівня населення; стимулювання процесу залучення інвестицій; підтримка і розвиток інноваційної діяльності.

Економічна безпека регіону - це комплекс заходів, спрямованих на сталий, постійний розвиток і вдосконалення економіки регіону, що включає механізм протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Регіональна економічна безпека повинна забезпечуватись за наступними напрямками:

  1. Підтримка економічної стабільності і незалежності країни.
  2. Дотриманням збалансованості економічної системи.
  3. Підвищення ефективності функціонування національного господарства.
  4. Підвищення рівня саморозвитку регіону.
  5. Збільшення обсягу впроваджень і використання інновацій.
  6. Розширення виробництва товарів і послуг.
  7. Забезпечення конкурентоспроможності регіону на внутрішньому і світовому ринках.

У структурі економічної безпеки регіону можна виділити три найважливіших блоки. У комплексі заходів, які формують систему економічної безпеки регіону, вирішальне значення має належати попередженню потенційних і реальних загроз. Важливо оцінювати і прогнозувати вплив всіх очікуваних загроз, а також економічних і неекономічних впливів на них. Основні загрози економічній безпеці регіону умовно можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішньоекономічні. До внутрішніх загроз відносяться загрози, що виникають в реальному секторі економіки (спад виробництва, скорочення основних фондів, втрата ринків збуту, зниження інвестиційної та інноваційної діяльності), загрози соціальної сфери (зростання безробіття, погіршення рівня життя населення), виробничі та енергетичні загрози (переважання імпортної продукції на ринку, скорочення виробництва енергії, завищенні витрат на виробництво продукції).

Зовнішні загрози включають в себе валютно-фінансові (відтік валютних коштів, збільшення зовнішнього боргу), економічні (втрати зовнішніх ринків, криміналізація економіки) і зовнішньоекономічні загрози (територіальний сепаратизм, політична нестабільність).

Сукупність цих факторів робить негативний вплив на процес розвитку зовнішньої і внутрішньої обстановки і може дестабілізувати ситуацію, створивши ряд реальних загроз безпеки країни. Аналіз загроз економічній безпеці регіонів України показує, що головні з них в даний час носять переважно внутрішній характер і зосереджені у внутрішньополітичній та соціально-економічній сферах. Підвищення економічної безпеки регіону є необхідною умовою забезпечення захисту його соціально-економічних відносин від внутрішніх і зовнішніх загроз. Використання системи управління економічної безпеки регіону, побудованої на взаємодії органів влади та суспільства, в основу якої покладено розподіл функцій і відповідальності між міністерствами і відомствами регіону дозволить не тільки запобігти загрозам економічної безпеки регіону, а й істотно поліпшить соціально-економічну ситуацію в регіоні.

Таким чином, зміцненню економічної безпеки регіонів має сприяти вдосконалення державного регулювання економічного зростання шляхом розробки концептуальних і програмних документів міжрегіонального та територіального співробітництва, створення комплексної системи контролю над ризиками, включаючи: проведення активної державної антиінфляційної, валютної, курсової, грошово-кредитної і податково-бюджетної політики, орієнтованої на імпортозаміщення і підтримку реального сектору економіки і, стимулювання і підтримку розвитку ринку інновацій, наукомісткої продукції, розвиток перспективних технологій загального і спеціального призначення.